У Кропивницькому попрощалися з Героєм, молодшим сержантом Дмитром Соботяком, який віддав своє життя за Україну. Трагічна звістка про втрату нашого земляка сколихнула місто 15 серпня.

Жорстока війна продовжує забирати найцінніших – наших захисників. Дмитро Соботяк, який народився 7 жовтня 1990 року на Тернопільщині, був справжнім патріотом, що присвятив своє життя боротьбі за незалежність України. Його шлях розпочався в Чорткові, де він здобув освіту в ліцеї та гімназії іноземних мов. Продовжив навчання у Львівському державному військовому ліцеї імені Героїв Крут.

У 2007 році родина Дмитра переїхала до Кропивницького, де він вступив до Кібернетичного коледжу на факультет «Економіка та менеджмент». З дитинства Дмитро Соботяк відзначався цілеспрямованістю та активністю. Він обожнював спорт, брав участь у змаганнях та самостійно тренувався, шукаючи в ньому силу. Паралельно захоплювався музикою, експериментував зі звуком і навіть освоїв звукорежисуру. Ці два світи – спорт і музика – сформували його як людину: витривалу, уважну, дисципліновану, але водночас чутливу.

Після навчання Дмитро працював звукорежисером у Центрі дитячо-юнацької творчості, створював музичні проєкти для нічного клубу «Вельвет», виступав як діджей. У спорті він залишався активним, підтримуючи здоровий спосіб життя та мотивуючи інших.

У червні 2022 року Дмитро Соботяк став до лав Збройних Сил України. Він пройшов навчання та був призначений командиром міномета. Герой боронив Україну на найгарячіших напрямках – Донецькому та Харківському. За свою віддану службу отримав Відзнаку Президента України «За оборону України», орден «За Мужність ІІІ ступеня», мав статус ветерана війни та учасника бойових дій.

Свій останній бій Дмитро Соботяк прийняв 8 серпня 2025 року біля населеного пункту Дворічна на Харківщині, виконуючи завдання з оборони України. Йому назавжди залишилося 34 роки.

У бою Дмитро Соботяк проявив себе як сміливий, витриманий і рішучий воїн. Його точність та холоднокровність не раз рятували життя побратимів. Для товаришів він був надійним і незламним, для родини – люблячим і турботливим. Його слово надихало, а присутність заспокоювала.

У глибокій скорботі залишилися мати, вітчим, син та близькі. Наші захисники – як ангели-охоронці, що залишаються жити поряд із нами як приклад для наслідування. Схилимо голови і вшануємо пам’ять Дмитра Соботяка та всіх героїв хвилиною мовчання. Слава Героям! Вічна пам’ять!

У публікації використані фото Суспільне Кропивницький