◾️Нестерпне, невимовне горе…
🔳Пекучий біль, крик і сльози родини, здригання сердець — такими були хвилини прощання на центральній площі. Важка втрата знову спіткала нашу громаду. Війна знову принесла втрати і біль. Сержант Мульченко Віталій Васильович, відважний воїн, справжній син України, віддав своє життя за Батьківщину.

◾️🔳Сьогодні, 13 червня, Тальнівщина попрощалася з нашим земляком. Віталій Васильович Мульченко – герой, який поклав життя за Україну. Це велика втрата для всієї громади.

◾️🔳Це біль, що ніколи не мине. Ця втрата назавжди змінила нас. Ім’я Віталія Мульченка назавжди вписане у безсмертну книгу українського героїзму – кров’ю, мужністю та самопожертвою.

◾️🔳Віталій Васильович народився 27 червня 1974 року у селі Вишнопіль. Він закінчив місцеву школу, а потім продовжив навчання у Тальянківському технікумі. Віталій проходив строкову службу в Запоріжжі. Працював водієм у місцевому колгоспі «Маяк», здобув фах електрозварювальника та навчався в інституті імені Патона. Деякий час працював за кордоном, а з 2021 року працював у Харкові, де допомагав відновлювати зруйновану інфраструктуру. Віталій Мульченко завжди був працьовитим і відданим своїй справі.

◾️🔳 Коли Україна покликала, Віталій Мульченко не вагався. 9 січня 2024 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив водієм-кранівником у відділенні спеціальних робіт 2-ї ремонтної роти ремонтно-відновлювального батальйону. Віталій Мульченко з честю виконував свій обов’язок.

◾️🔳9 червня 2025 року серце Віталія Васильовича зупинилося… За попередньою інформацією, Віталій Мульченко помер під час виконання бойових завдань у складі підрозділу на Харківщині, в селі Нова Гусарівка. Вічна пам’ять герою!

◾️🔳Змалку Віталій був світлою, доброю та щирою людиною. Любив життя, людей і рідну землю. І коли прийшов час, він став на її захист. Без пафосу та вагань – з глибоким усвідомленням того, що боронити Україну – це його святий обов’язок. Віталій Мульченко – приклад справжнього патріота.

◾️🔳Віталій Васильович залишив після себе велику скорботу, але й гідний приклад мужності та безмежної любові до Батьківщини. Його подвиг ніколи не буде забутий.

◾️🔳У нього залишилися мама – Галина Федорівна, дружина – Ганна Прокопівна, діти – Вася, Аліна, Юля, сестри – Ольга Василівна та Людмила Володимирівна. Щирі співчуття рідним і близьким.

◾️🔳Від імені всієї Тальнівської громади висловлюємо щиру вдячність родині Віталія Васильовича. Особлива шана – мамі нашого Героя -земляка. Галино Федорівно, Ви виховали сина, яким може пишатися вся Україна. Сильного, працьовитого, гідного чоловіка. Ваш біль – це наш спільний біль. Ми схиляємо голови перед вашою материнською мужністю…

◾️🔳 Низький уклін дружині, дітям, сестрам… Між вами був особливий зв’язок – міцніший за час і простір. І навіть смерть не здатна його зруйнувати. Світла пам’ять про Віталія назавжди залишиться в наших серцях.

◾️🔳 Віталій Васильович був не лише сином, братом, чоловіком, батьком, воїном… Він був другом, колегою, наставником. Люди, яким він дарував добро, підтримку та щирість, зберігатимуть пам’ять про нього у своїх серцях усе життя. Він був справжньою людиною.

◾️🔳Ми, як громада, маємо берегти цю пам’ять – не лише у словах, а в діях, у справедливості, у боротьбі за ту світлу Україну, яку він так щиро любив. Вічна слава героям!

◾️🔳Віталію Васильовичу… Дякуємо тобі. За твою мужність. За твій вибір. За кожен крок, зроблений у бік свободи. Ти назавжди в наших серцях.

◾️🔳 Схиляємо голови перед Тобою, Воїне. Спочивай з миром, наш Захиснику. Вічна пам’ять і слава герою Віталію Мульченку.

Вічна 💛💙Тобі слава.
Вічна 💛💙пам’ять.
Слава 🇺🇦🇺🇦Україні!
Поховали Віталія Васильовича на кладовищі в його рідному селі Вишнопіль.