НЕТЛІННА СЛАВА ПОЛЕГЛОМУ ГЕРОЮ!

Скорботою та сумом наповнений сьогоднішній день. Обухівська громада провела у вічність мужнього Захисника України, уродженця с. Мала Вільшанка, старшого солдата, розвідника 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка – Володимира Петровича Лукашенка.
Вічний спокій та нетлінна слава відданому сину України!

Володимир народився 23.08.1972 року в с. Мала Вільшанка.
Після закінчення Маловільшанської восьмирічної школи навчався в Київському середньому професійно-технічному училищі №20, де здобув професії слюсаря-сантехніка та газозварювальника.

Після військової служби в лавах армії залишився в рідному селі та освоїв нову професію – тракторист. Працював в колгоспі, а потім в сільськогосподарських підприємствах села. Згодом одружився та проживав у селі Степок.
Володимир був призваний до Збройних Сил України 25.04.2024 року. Проходив навчання у навчальному центрі Чернігівської області.

Загинув 19 листопада 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Липці Харківської області, внаслідок влучання FPV-дрону в башту бойової машини піхоти.

Володя завжди був усміхнений, щирий, відкритий та доброзичливий. Мав працьовиті «золоті руки». Любив техніку. Вкладав увесь вільний час і душу в свого робочого «залізного коня» – трактора, якого постійно модернізував. У селі всі його любили й поважали. Для побратимів був щирим та справжнім другом.

У великій родині він був найменшим. Його загибель стала тяжкою втратою для дружини Ірини та сестер Валентини, Ніни, Лариси, а також для племінників – Олександра, Сергія, Володимира, Наталії та Ольги.

Володимир віддав своє життя заради нашої країни, заради нашої свободи і майбутнього. Це величезна втрата не тільки для вашої родини, але й для всього народу України.

Ми будемо пам’ятати його мужність, відвагу і безмежну любов до Батьківщини. Його подвиг назавжди залишиться у серцях усіх, хто любить Україну. Ваша біль — наша спільна біль, і ми розділяємо її з вами.
Прийміть наші найщиріші співчуття. Бажаємо сил, щоб пережити цей важкий час, а пам’ять про нього завжди жила в серцях.

Вічна пам’ять герою!