Сьогодні, 10 липня, Нетішинська громада знову занурилася у глибоку скорботу. Ми провели в останню дорогу нашого земляка, 41-річного нетішинця Олександра Хіночика. Він був солдатом-стрільцем, помічником гранатометника, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Його героїчний шлях і самовіддана служба навіки залишаться у пам’яті громади, яка пишається своїм захисником.

Олександр Хіночик добровільно мобілізувався у перші дні повномасштабної агресії — 27 лютого 2022 року, прибувши до І відділення Шепетівського РТЦК та СП. Цей вчинок яскраво свідчить про його непохитну волю та відданість українській державі. Він мужньо стояв на захисті Батьківщини, беручи участь у найскладніших бойових діях. На фронті Олександр отримав тяжке поранення, яке вимагало тривалого лікування та подальшої реабілітації. Попри всі зусилля лікарів та власну стійкість, 8 липня він помер у Хмельницькому військовому шпиталі. Смерть Олександра є великою втратою не лише для його родини, але й для всієї України, яка втратила відважного воїна у боротьбі за мирне майбутнє.

Прощання з Воїном відбулося на площі перед будівлею виконкому. Віддати шану Герою прийшли численні рідні, близькі, друзі, бойові побратими, представники місцевої влади та небайдужі жителі Нетішинської громади. Усі присутні з глибоким сумом проводжали Олександра в останню путь, згадуючи його мужність та жертовність. З вуст священнослужителів лунала щира молитва, яка супроводжувала дух полеглого захисника. Ця церемонія стала символом єднання громади у спільній скорботі та шануванні пам’яті тих, хто віддав своє життя за Україну.

До війни Олександр Хіночик був звичайним, але надзвичайно працьовитим та щирим членом громади. Він навчався у нетішинській школі №3, а після її закінчення пройшов строкову службу у лавах Збройних Сил України. Його цивільне життя було пов’язане з комунальним підприємством НМР «Благоустрій», де він працював дорожнім робітником 4 розряду на дільниці з експлуатації та ремонту доріг. Колеги згадують Олександра як доброзичливу, сумлінну та життєрадісну людину, яка завжди була готова допомогти. Його позитивне ставлення до життя та відповідальність у роботі залишили приємні спогади у всіх, хто з ним працював.

Бойові побратими Олександра також відгукуються про нього з великою повагою. Він користувався високим авторитетом у своєму батальйоні, завжди відповідально виконував свої функціональні обов’язки, був надійним товаришем і прикладом мужності. Його сміливість та відданість військовій справі надихали багатьох. Пам’ять про цього відважного героя назавжди залишиться у серцях побратимів та всієї країни, яка шанує своїх захисників.

У ці скорботні дні висловлюємо найглибші та найщиріші співчуття рідним та близьким Олександра Хіночика: його мамі Ніні, брату Владиславу з дружиною Світланою та племінникам Вікторії та Павлу. Розділяємо ваш біль втрати та молимося за спокій його душі. Нехай пам’ять про мужнього воїна, який захищав нас ціною власного життя, буде вічною.

Вічна пам’ять і низький уклін тобі, Воїне! Слава Україні! Героям Слава!

Відділ з організаційних питань