10 жовтня Нетішинська громада провела в останню путь 32-річного капітана Олександра Орлова (позивний «Шибеник»). Герой загинув, захищаючи Україну, не доживши лише п’ять днів до свого 33-го дня народження. Життя Олександра обірвалося на 32-му році.

У скорботній тиші, крізь сльози, з квітами та синьо-жовтими прапорами жителі громади віддали шану капітану Орлову, схиляючи голови перед його подвигом та мужністю. Його самовідданість стала прикладом для багатьох.

Олександр Орлов народився 15 жовтня 1992 року в місті Нетішин. Навчався у місцевій школі №2, яку закінчив із золотою медаллю, що свідчить про його неабиякі здібності. З дитинства він виявляв глибокий інтерес до точних наук, ставав переможцем обласних та Всеукраїнських олімпіад з фізики та математики. Також поглиблено вивчав англійську та українську мови, демонструючи широкий спектр інтелектуальних інтересів.

Після школи здобув вищу освіту в Київській політехніці, обравши факультет електромеханічного обладнання енергоємних виробництв. Під час навчання Олександр розробив адаптивний вітрогенератор, який отримав високу оцінку фахівців і був відзначений премією Президентського фонду Леоніда Кучми. Цей винахід підкреслив його інноваційний підхід та інженерний талант.

У цивільному житті Олександр реалізував себе як бізнес-аналітик у НЕК «УКРЕНЕРГО». Він також був активним учасником команди DOZORRO, яка займалася розробкою аналітичних інструментів для системи державних закупівель «Прозорро». Його внесок у сферу прозорості державних фінансів був значним.

З початком повномасштабного вторгнення, вже другого дня після вторгнення, він разом із дружиною повернувся з Бучі до рідного Нетішина. Добровільно відмовившись від броні, Олександр прагнув стати на захист Батьківщини. Його рішення було свідомим і сповненим патріотизму.

19 січня 2023 року він був мобілізований Шепетівським РТЦК та СП, розпочавши свій шлях на фронті.

Капітан Орлов пройшов складний бойовий шлях, беручи участь у запеклих боях під Бахмутом, Дружківкою, Покровськом, Краматорськом. Він завжди був на «нулі», пліч-о-пліч зі своїми побратимами, демонструючи незламність духу.

Пройшовши шлях від молодшого лейтенанта до капітана, від командира групи спецрозвідки до заступника командира батальйону військової частини А1302, Олександр двічі отримував важкі поранення. Однак, після лікування, він щоразу повертався на фронт, сповнений рішучості продовжувати боротьбу.

12 вересня 2025 року воїн загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Яблунівка Краматорського району Донецької області. Він міг би уникнути бою, але, як справжній командир, не залишив своїх побратимів, очоливши групу в критичний момент.

За упокій душі Героя молилися на площі перед будівлею виконкому міської ради. Слова подяки та глибокої шани Захиснику звучали з вуст Івана Романюка, секретаря міської ради.

Особливе місце в його житті займала «Молитва Українського Націоналіста», яку він слухав перед боєм, що додавало йому сили та рішучості. Надихала його також пісня гурту «Харцизи» – «Шибеник», яка стала символом його характеру та останньою піснею диверсійної групи, що героїчно загинула.

Чин похорону відбувся в Соборі святого архістратига Михаїла та архангела Гавриїла. Останні слова Олександра, записані на відео, стали свідченням його незламного духу: «Знайте, що ми загинули з посмішкою на обличчі…»

За виняткову мужність та героїзм Олександр Орлов був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (Указ Президента, грудень 2023 р.) та відзнакою командування бригади «Холодний Яр» (серпень 2024 р.).

Його знали як надзвичайно розумну, добру, відповідальну та світлу людину – люблячого сина, чоловіка, батька, відданого побратима та друга.

У Олександра залишилися дружина Інна, донька Ліля, мама Олена, батько Сергій, сестра Ірина, теща Галина, тесть Євгеній та вся родина, яка безмежно ним пишалася.

Від імені виконавчого комітету міської ради, депутатського корпусу та всієї громади Нетішина висловлюємо щирі співчуття родині, рідним і побратимам капітана Олександра Орлова (Мазярка). Нехай Господь дарує втіху скорботним серцям і вічний спокій душі Героя, який віддав своє життя за нашу свободу та незалежність України. Вічна слава і шана Герою!

Відділ з організаційних питань