“Нехай в останнє…”. Кожного разу, як завершення молитви, промовляємо ми, але знову і знову, враз посивілі матері одягають чорні хустки і перестають дихати разом зі своїми дітьми – одна ворожа куля зупиняє щонайменше два серця.

Перша втрата в Олексіївці. Вже й це село Кодимської громади стало місцем, де пам’ять почала писати свій скорботний літопис…

Загинув

ВОЛЯНСЬКИЙ ОЛЕГ СЕРГІЙОВИЧ,

наш героїчний земляк, який добровільно пішов захищати Україну ще у 2023 році.

Люди кажуть: “Доля!”. Як ніби є якась незмінна лінія, яку не можна обійти… Але ні. Бо це не доля — це вибір, це тягар людської жорстокості, яка має ім’я, причину і відповідальність. росія – не доля, а ворог. Загибель Олега, і таких самих молодих і завзятих героїв – це не шлях небес, а насильство, здійснене руками нелюдей.

16 липня у центрі села відбулося урочисто-скорботне прощання з Олегом. Слова співчуття, глибокої шани і туги висловили на мітингу заступник міського голови Антоніна Москалюк, староста села Олександр Малінковський, директор Олексіївської школи Євген Бублик, ієромонах, настоятель Свято Архангельського Михайлівської парафії православної церкви України, отець Нестор, на кладовищі – педагог-ветеран Галина Стадник. Що говорять у такі дні? Як Олег жив, зростав, ходив у школу, крокуючи знайомими, рідними вулицями, сміявся, мріяв, будував плани, як зробив свій життєвий вибір … Це найкращі спогади, бо людська згадка має здатність перетворювати темряву на світло.

Траурна процесія, тихим маршем гідності й болю, пройшла селом до кладовища, де рідна земля стала останнім прихистком і тишею для загиблого героя. Світла, незгасима пам’ять та Царство небесне українському воїну!

То ж карбуємо у пам’яті навіки ще одне героїчне ім’я:

ВОЛЯНСЬКИЙ ОЛЕГ СЕРГІЙОВИЧ

Солдат, військовослужбовець у розпорядженні командира військової частини А0222, призваний по мобілізації Подільським РТЦК та СП Одеської області 15.07.2023 року, під час захисту Батьківщини і виконання бойового завдання в районі населеного пункту Зелене Поле Донецької області, 12.07.2025 року отримав поранення, несумісне із життям.

25.02.1990 – 12.07.2025

Слава Україні!
Героям слава!