«Не зміг би дивитися в дзеркало» – нацгвардієць Михайло Онишків розповідає про свою найважчу місію на фронті, оборону Покровська та евакуацію тіл полеглих побратимів. Його історія – це розповідь про мужність, самовідданість та вірність обов’язку.

«Позиційні бої, що точаться на фронті, затяжні й виснажливі. Тому найважливіше зібрати волю в кулак і залишатися стійким попри все», – розповідає гвардієць Михайло Онишків. Він разом з побратимами обороняв Покровськ, демонструючи незламність духу та відданість Україні. Оборона Покровська була важким випробуванням.

Михайло Онишків не приховує, що було важко. Але найважчим завданням для воїна стала не оборона позицій, а евакуація тіл полеглих побратимів – місія важка, небезпечна, але благородна. Він відчував відповідальність перед родинами загиблих героїв.

«Хай навіть «на щиті», але ці воїни мають повернутися додому. Я би не зміг дивитися в дзеркало, якби не спробував допомогти їх повернути і дати рідним можливість достойно поховати героїв. Іноді дійсно немає можливості забрати тіла через постійні обстріли. Але, коли з’являлася можливість, я розумів, що її треба використати, повернути хлопців, навіть з ризиком для себе», – ділиться Михайло Онишків. Оборона Покровська вимагала неймовірної мужності.

Після повернення з ротації воїн продовжує службу в підрозділі 2 Галицької бригади НГУ в Дрогобичі. За виявлену мужність удостоєний нагороди «За доблесну службу» від командуючого Нацгвардії. Його внесок у оборону Покровська є неоціненним.

Михайло Онишків – приклад справжнього героя, який, незважаючи на труднощі та небезпеку, залишається вірним своїм принципам та обов’язку. Його історія надихає та змушує задуматися про ціну миру.

Дізнайтеся більше про героїчну оборону Покровська та подвиги українських захисників.