Уламки російських безпілотників, які вторглися у польський повітряний простір, були знайдені не лише вздовж східного кордону, а й у Свєнтокшиському, Лодзькому та Вармінсько-Мазурському воєводствах Польщі. Це свідчить про глибше проникнення розвідувальних апаратів, ніж було припущено спочатку.

Про це в інтерв’ю польському виданню Onet розповів експерт з безпілотників, капітан запасу Мацей Лісовський. Він детально проаналізував географію знайдених уламків, наголошуючи на їхньому стратегічному значенні.

Експерт також вказав на кілька ключових напрямків, позначених на карті, підкресливши: «Збігів не буває». Його аналіз надає цінну інформацію щодо тактики російських військ та їхніх потенційних цілей на території Польщі.

Значна частина уламків знаходилася в Люблінському воєводстві, що знаходиться поблизу кордону з Білоруссю та Україною. Це очікуваний регіон для активності, враховуючи геополітичну ситуацію. Проте, виявлення уламків значно далі від східного кордону Польщі викликає занепокоєння та змушує переглянути оцінку потенційних загроз.

Карта, що ілюструє місцезнаходження знайдених дронів, наочно демонструє розширену зону діяльності російських безпілотників.

«Особливу увагу привертають місця, розташовані далі на захід. Ми маємо безпілотник поблизу Варшави, зокрема в Нове Місто над Піліцею. Ще один у нас є поблизу Белхатова. Ця зона важлива, адже там розташована електростанція, яка має вирішальне значення для польської енергетичної системи, а трохи далі — військова авіабаза», — пояснює Лісовський. Це вказує на спроби російської сторони отримати інформацію про ключові енергетичні та військові об’єкти.

Крім того, ще один безпілотник було знайдено поблизу Ельблонга, де розташована штаб-квартира Міжнародної дивізії Північний схід (багатонаціональний корпус НАТО), що відповідає за цю ділянку європейської оборони. Це підкреслює спроби Росії отримати розвідувальні дані щодо оборонних структур НАТО.

Щодо трьох безпілотників, знайдених у Свентокшиському воєводстві, то цей регіон є центром польської оборонної промисловості, відомий як Старопольський промисловий регіон. «На жаль, цей регіон представляє великий інтерес для росіян. Я багато разів казав, що нашу збройову промисловість слід перемістити подалі від наших східних кордонів на західні та південні кордони», — радить польський експерт своїй владі, наголошуючи на критичній важливості безпеки оборонних підприємств.

Лісовський наголошує, що дрони не були оснащені вибухівкою, тому прямі пошкодження на території Польщі були мінімальними. Це свідчить про розвідувальний, а не диверсійний характер місії.

«На їхньому місці було встановлено додаткові паливні баки, що подвоїло їхню дальність польоту. Вони могли долетіти до нас з контрольованих Росією територій, але враховуючи позицію Білорусі, не можна виключати, що вони злетіли з її території», — каже він. Це ставить питання щодо потенційних порушень повітряного простору інших країн.

Експерт зазначає, що дрони використовувалися «для перевірки оперативних процедур та методів реагування» польських сил безпеки.

«Чи виявимо ми (Польща — Ред.) дрони в цих ключових районах, скільки часу нам знадобиться для реагування? Чи приймемо ми рішення щодо кінетичних дій, тобто контрзаходів?» — ставить риторичні питання експерт, висвітлюючи мету російських дій.

«Оперативне командування Збройних сил нарешті вжило відповідних заходів, але, на мою думку, лише через численні порушення. По-друге, росіяни хотіли перевірити реакцію наших союзників. Чи вимовлятимуть вони загальноприйняте гасло „ми не хочемо помирати за Гданськ“, чи поводитимуться як справжні союзники?» — додає Лісовський, аналізуючи реакцію міжнародних партнерів на інцидент.

Нагадаємо, під час масованої атаки по Україні в ніч проти 10 вересня російські дрони вперше цілеспрямовано залетіли до Польщі.

Згодом стало відомо, що в Польщі знайшли ще й частини ракети. Союзники Варшави по НАТО називають інцидент серйозною провокацією для Європи та Альянсу, що підкреслює зростання напруженості.

Своєю чергою президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова допомогти Польщі у збитті «Шахедів», що демонструє міцність українсько-польської співпраці в умовах російської агресії.