Іноді в розмові проскакує фраза — “Не мытьем, так катаньем”, яка є характерним прикладом російського фразеологізму. Заглибимося в його зміст, історію походження та з’ясуємо, чому дослівне перенесення цього вислову в українську мову не є коректним. Мовознавиця Олеся Сулима пропонує цікаве обґрунтування щодо цієї мовної особливості, яка підкреслює глибокі відмінності між культурами.

Історія вислову “Не мытьем, так катаньем” та його сенс

За твердженням української мовознавиці Олесі Сулими, українська мова не має прямого дослівного відповідника цього російського фразеологізму, хоча реалії, що лягли в його основу, були присутні й на наших землях. Суть виразу походить з давнини, коли жінки прали білизну та одяг (процес “миття”), а потім “прасували” їх за допомогою спеціальних інструментів – рубля та качалки. Цей етап називався “викачуванням” (що в російському варіанті відповідає “катанью”).

Згідно з дослідженнями російських вчених, якщо прання було не надто якісним, то “викачування” або прасування могло значно покращити вигляд навіть погано випраної речі, надаючи їй належного вигляду. Таким чином, у російській мовній традиції вислів “Не мытьем, так катаньем” став означати досягнення бажаної мети будь-яким доступним, навіть хитрим або наполегливим способом. Однак, важливо зазначити, що вживається він переважно з негативним підтекстом – так говорять про людину, яка, набридаючи, непереборно прагне домогтися свого, попри все.

Олеся Сулима висуває гіпотезу, що відсутність такого фразеологізму в українській мові пояснюється різницею в менталітеті. Вона стверджує, що українські жінки були більш охайними і завжди прали речі ретельно та якісно. Відповідно, процес прасування-викачування не служив для них хитрощами для маскування недоліків прання, а був логічним завершенням догляду за одягом. Ця культурна особливість відображається у мові, де українські відповідники фразеологізмів несуть інше смислове навантаження.

Які українські відповідники фразеологізмів “Не мытьем, так катаньем” існують?

Для передачі смислу російського вислову “Не миттям, так катанням” українська мова має цілий арсенал власних, органічних виразів, які чудово відображають схожу ідею досягнення мети різними шляхами, але без негативного відтінку хитрощів чи недбалості, або ж з іншими нюансами. Серед них виділяють:

• Не києм, то палицею: Цей вислів підкреслює наполегливість у досягненні мети, використання будь-яких засобів, але в більш нейтральному або навіть позитивному контексті.
• Не кийком, то дрючком: Схожий за змістом до попереднього, посилює ідею використання підручних засобів.
• Не довбнею, то палицею: Ще один варіант, що акцентує на знаходженні альтернативних шляхів.
• Як не піде так, то піде інак: Цей варіант фокусується на пошуку обхідних шляхів або альтернативних методів, коли прямий спосіб не спрацьовує. Він передає ідею гнучкості та винахідливості.

Крім того, за думкою відомого українського мовознавця Святослава Караванського, до приблизного значення російського “Не мытьем, так катаньем” також може наближатися фразеологізм: “Не вмер Данило – болячка задавила”. Цей вислів акцентує на тому, що якщо одна перешкода не зупинила, то з’явиться інша, що врешті-решт призведе до результату, або ж просто передає ідею неминучості подій, хоч і через різні обставини.

Знання цих українських відповідників фразеологізмів є важливим для збагачення мови та уникнення калькування з інших мов. Використання питомих українських висловів не лише робить мовлення чистішим, а й глибше розкриває особливості української ментальності та культури.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про інші цікаві фразеологізми та їх українські відповідники фразеологізмів.

довідка

Олеся Сулима

Мовознавиця, доцентка, кандидатка філологічних наук

Олеся Сулима – викладачка української мови Українського державного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова.

Закінчила Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова й отримала диплом магістра з відзнакою. Кандидатка філологічних наук. Доцентка.

У колі зацікавлень: граматика української мови, комунікативна лінгвістика та психолінгвістика.

Є авторкою низки статей, присвячених морфології та синтаксису української мови, та розробницею різноманітних курсів із лінгвістики у Малій академії наук України.

Нині працює в УДУ імені Михайла Драгоманова на кафедрі української мови.

Вас також можуть зацікавити новини: