Обухівщина прощається з Героєм: Сулима Олег Григорович віддав життя за Україну

Сьогодні, 19 травня, Обухівська громада провела в останню путь старшого солдата 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка, Сулиму Олега Григоровича, уродженця села Германівка. Низький уклін за подвиг в ім’я України!

Він залишив по собі світлу пам’ять та невимовний біль у серцях близьких. Цей біль розділяють жителі Германівки та вся Обухівська громада. Олег Сулима назавжди залишиться в нашій пам’яті героєм, який віддав своє життя за мирне майбутнє України.

Четвертий рік триває повномасштабне вторгнення, сповнене болю, боротьби та втрат. Тисячі захисників та захисниць України полягли в цій страшній війні. Ми молимося за тих, хто зараз у бою, хто боронить наші кордони, за тих, хто у полоні, і за світлу пам’ять полеглих героїв, таких як Олег Сулима.

Сулима Олег Григорович народився 19 вересня 1985 року в Германівці. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки, тут він закінчив школу. Маючи працелюбну вдачу, він завжди був готовий допомогти друзям, сусідам, рідним. Олег Сулима працював на різних підприємствах, зокрема на «Олбрізсервіс».

Голосних слів про любов до Батьківщини Олег Сулима не говорив, але з перших днів повномасштабної війни добровільно з’явився до Територіального центру комплектації з проханням відправити його на фронт. Олега Сулиму було мобілізовано у січні 2024 року. Бойовий шлях воїна з позивним «Тихий» розпочався із навчальних підрозділів у Житомирі та Чернігові. Навіть з важкою травмою ноги він не здавався. Згодом його було направлено до 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка.

Востаннє Олег Сулима говорив з рідними 5 червня, попередивши про вихід на бойове завдання. 11 червня родина отримала повідомлення про те, що він зник безвісти після артилерійського обстрілу в районі Красногорівки Донецької області. Важкий шлях повернення додому тривав майже рік. Завдяки наполегливості сестри Олени, тіло Олега було знайдено, ідентифіковано та привезено до рідної землі для вічного спочинку.

Прощаючись з Олегом, земляки згадували його сонячну посмішку, непримириму позицію до неправди, готовність підтримати у важкий час. Розділяючи горе родини, висловлюємо найщиріші співчуття мамі Наталії Анатоліївні, братові Миколі, сестрі Олені, всім рідним, близьким, побратимам та друзям. Нехай світлою буде пам’ять про воїна-захисника, нашого земляка Олега Сулиму. Низько схиляємо голови в пошані перед подвигом Героя! Дякуємо за мужність та відвагу. Царство Небесне!