🪡НИТКА, ЩО ВЕДЕ ДОДОМУ…🪡💙💛

✅Шановна громадо!

❤️Хочемо поділитися особливим і дуже зворушливим моментом. Тисячі родин зниклих безвісти героїв нашої країни стали частиною акції «Рушник надії». Ця акція символізує не тільки глибокий біль втрати, але й безмежну, незламну віру в повернення наших рідних додому. Кожен стібок на рушнику — це історія родини, що чекає.

🧡Фінальний етап акції «Рушник надії» відбувся сьогодні у місті Київ. Це більше, ніж просто зібрання людей; це потужний символ надії та єдності. Рушник, як вияв глибокої пошани, став тим самим оберегом, що відображає силу любові та вірності. Кожен хрестик і стібок на ньому — це жива історія родини, що не втрачає віри. Кожна нитка — це невидима сила, яка тримає нас усіх разом у ці непрості часи.

Сьогодні ми вкотре побачили, як життєво важливо підтримувати один одного. Небайдужі люди об’єдналися, щоб сім’ї зниклих безвісти відчули, що вони не самотні у своєму горі. Ці родини вже стільки місяців, а подекуди й років, втілюють у собі глибинний біль втрати та непохитну надію на повернення своїх близьких. І сьогоднішня акція «Рушник надії» ще раз довела, що надія дійсно не вмирає.

✊До участі в заході долучилися мами, сестри, дружини зниклих безвісти захисників – мешканці нашої Новослобідської громади. На заході рушник від осередку громади представила мама Дубинця Владислава, Валентина Климець. Валентина говорила не просто словами, вона промовляла серцем і душею. Її виступ був щемливим, зі сльозами, але сповненим незламною міцною надією і вірою у повернення хлопців додому. Її голос тремтів, але слова звучали впевнено, з тією гідністю, яку дарує лише безмежна материнська любов. Після її промови у залі запанувала тиша. Люди схилили голови, хтось витирав сльозу. Це був не просто виступ, це був крик душі, що торкнув кожного присутнього і нагадав: війна не закінчилася. Вона триває – і в родинах, які чекають.

😔Після урочистостей ми відвідали Майдан Незалежності. На Алеї Героїв з’явилися маленькі прапорці 🇺🇦— кожен із іменем загиблого Героя з Новослобідської громади. Ці прапорці, мов символи життя, що обірвалося, але не зникло. Вітер ніжно колихав їх, наче торкаючись душ, які залишилися тут – у серці кожного з нас. Це не просто прапорці. Це – мовчазні голоси. Вони стоять рівно, без звуку, але кричать у саме серце: «Пам’ятайте нас!». Імена на них – це не рядки в списку, а долі. Чужі – і водночас свої. Зовсім юні, і зовсім дорослі. Ті, хто вже ніколи не повернеться додому. Ті, хто віддав усе – за нас, за країну, за свободу.

🥹Ідеш цією алеєю – і не можеш не сповільнити крок. Стоїш серед них, і ніби сам стаєш меншим – бо так багато болю, і так багато честі навколо. Ми не маємо права забути. Вони живі, поки їхні імена – в нашій пам’яті. 😥Вічна пам‘ять загиблим, вічний спокій…🕯

💙💛Від імені матерів, сестер, дружин зниклих безвісти військовослужбовців хочемо висловити велику подяку голові Новослобідської громади Ользі Гаркавенко за величезну підтримку та небайдужість! Завдяки Вашій ініціативі та зусиллям ми змогли організувати цю важливу акцію, долучитися до неї, приїхати в Київ. Участь у цій акції – це не лише акт підтримки, а й символом єдності та віри в повернення наших хлопців додому. Ваше розуміння та готовність допомогти родинам зниклих безвісти – це велика справа, яка дає надію і сили тим, хто переживає найбільший біль. Ви не тільки підтримали родини, а й дали їм відчуття, що їх не забули, і що вони мають надійного друга в особі громади. Дякуємо за Вашу безмежну відданість та людяність!

✊Ми всі разом – міцний ланцюг, що не дасть загубити своїх героїв. Адже кожна така акція – це крок до того, щоб знову побачити обличчя тих, кого ми любимо, і досягти справедливості для кожної родини, яка чекає своїх рідних. Нехай рушник надії стане символом того, що любов не має меж, а наша єдність і підтримка – це те, що допомагає продовжувати боротьбу. Віримо, що настане день, коли всі ці рушники стануть не тільки символом надії, а й символом повернення кожного і кожної додому.🇺🇦💙💛