Російські окупанти розробили новий тип безпілотника, який здатний атакувати цілі автономно, без потреби у централізованому каналі зв’язку. Ця інноваційна технологія, що базується на штучному інтелекті, викликає серйозне занепокоєння у сфері української оборони.

Про цю розробку повідомив Сергій Бескрестнов, відомий як «Флеш», військовий експерт у галузі радіоелектронної боротьби (РЕБ) та зв’язку, який очолює «Центр радіотехнологій». Він наголосив, що нові російські дрони зі штучним інтелектом можуть самостійно ідентифікувати та вражати цілі, що робить їх надзвичайно небезпечними.

«Хто пам’ятає серію моїх розповідей про БПЛА противника на штучному інтелекті V2U. Дрон, який сам шукає ціль і вміє розпізнавати об’єкти. Раніше на цьому дроні ми знаходили LTE-модем для якихось цілей, а ось уже третій трофей мені трапляється без модему», — зазначив експерт, підкреслюючи еволюцію цієї технології. Це означає, що безпілотник тепер функціонує без жодного каналу зв’язку, повністю покладаючись на автономну навігацію та ураження цілей. За словами Бескрестнова, це унеможливлює придушення управління та навігації за допомогою систем РЕБ.

«Я вважаю цю технологію загрозою майбутнього: дрон може наприклад літати сам над дорогою або залізничною колією і шукати собі цілі для атаки. Були вже випадки, коли дрон атакував скупчення людей на ринку», — попередив зв’язківець, наголошуючи на потенційній небезпеці таких автономних систем. Розвиток цієї технології відкриває нові можливості для противника, дозволяючи їм здійснювати атаки з мінімальним ризиком виявлення та протидії. Українські військові експерти та фахівці з РЕБ активно досліджують ці нові безпілотники, шукаючи ефективні методи протидії.

Раніше експерт Сергій Бескрестнов вже інформував про те, як використання оптоволокна може дозволити російським дронам атакувати прифронтові та прикордонні території України на відстані до 20 кілометрів. Ця інформація є критично важливою для розуміння сучасних загроз та розробки відповідних оборонних стратегій. Розвиток автономних безпілотників є ключовим викликом, що вимагає постійного моніторингу та адаптації оборонних технологій.