Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт, який передбачає відновлення повної кримінальної відповідальності за самовільне залишення частини (СЗЧ) та дезертирство. Це рішення викликало значну дискусію щодо його доцільності та потенційних наслідків для військовослужбовців.

Обговорення законопроєкту відбулося в ефірі Свобода Live. Зокрема, офіцер батальйону «Свобода» бригади НГУ «Рубіж» Андрій Іллєнко висловив думку, що досвідчені бійці, навіть ті, хто тимчасово залишив службу, є надзвичайно цінними для підрозділів. Він наголосив на важливості індивідуального підходу до кожного випадку, враховуючи можливе психологічне виснаження або короткочасні відпустки, які могли призвести до відсутності військовослужбовця. Іллєнко підкреслив: «Людина, яка хоча б один день була на фронті, заслуговує на більшу повагу, ніж той, хто ухилявся від служби». Він також зазначив, що вважає несправедливим диференційований підхід, коли за СЗЧ передбачена кримінальна відповідальність, а за ухилення від мобілізації — ні.

З іншого боку, народний депутат Олександр Федієнко звернув увагу на те, що чинний закон вже містить механізми, які дозволяють військовослужбовцям, що пішли у СЗЧ, уникнути покарання за умови їх добровільного повернення на службу. «Є щонайменше чотири підстави, за якими військовий, що пішов у СЗЧ, може безкарно повернутися до бойового підрозділу. Цього, на мою думку, достатньо», — зазначив Федієнко. Він також визнав існування корупційних ризиків у роботі територіальних центрів комплектування (ТЦК), однак наголосив, що це окрема проблема, яка вимагає вирішення правоохоронними органами.

Варто зазначити, що після ухвалення у 2024 році закону, який декриміналізував самовільне залишення служби, громадські обговорення щодо його ефективності тривали. Період, протягом якого військовослужбовці могли добровільно повернутися до служби без кримінального покарання, неодноразово продовжувався. Останній термін для такого повернення сплив 30 серпня 2024 року. За офіційними даними, від початку повномасштабного вторгнення було відкрито близько 290 тисяч проваджень за фактами самовільного залишення частини та дезертирства. Ця статистика підкреслює масштаби проблеми військової дисципліни та необхідність законодавчих змін для її вирішення. Важливо, щоб оновлене законодавство сприяло зміцненню обороноздатності країни, одночасно враховуючи індивідуальні обставини кожного військовослужбовця та забезпечуючи справедливий підхід до покарання та заохочення.