Призначення Антона Коротовських на посаду головного архітектора Харкова знаменує ключовий етап для майбутнього міста. Його стратегічна візія щодо містобудування Харкова охоплює як нагальні потреби, що виникли в умовах воєнного часу, так і амбітні довгострокові цілі післявоєнної відбудови та розвитку. У нещодавньому детальному інтерв’ю Коротовських ретельно окреслив основні напрямки своєї діяльності, підкресливши цілісний підхід до архітектурної еволюції міста. Одне з першочергових завдань, враховуючи поточні виклики, – це підтримання життєдіяльності міста. Це включає не лише забезпечення стійкості ключових послуг та інфраструктури, а й адаптацію міського середовища до нових операційних вимог. Офіс головного архітектора відіграватиме вирішальну роль у керівництві негайними міськими втручаннями, що підтримують якість життя мешканців, одночасно закладаючи основи для майбутніх масштабних проєктів. Такий практичний підхід до містобудування Харкова забезпечує стабільність у безпрецедентні часи. Крім негайного виживання, наріжним каменем порядку денного Коротовських є ретельне збереження глибокої архітектурної спадщини Харкова. Місто є скарбницею історичних будівель, унікальних архітектурних ансамблів та культурних пам’яток, що розповідають про його багату минувшину. Захист цих безцінних об’єктів від подальших руйнувань та організація їхньої майбутньої реставрації є головним пріоритетом. Ця відданість забезпечує збереження історичної ідентичності Харкова, його унікального архітектурного ландшафту, який продовжує надихати майбутні покоління. Зосередження на збереженні спадщини підкреслює глибоку повагу до спадщини міста в ширшому контексті його майбутнього містобудування. Ще одним критичним напрямком, виділеним новопризначеним головним архітектором, є систематичний розвиток безбар’єрного середовища. Ця ініціатива має на меті перетворити Харків на по-справжньому інклюзивне місто, де міські простори будуть універсально доступними для всіх, незалежно від їхніх фізичних можливостей. Впровадження сучасних стандартів доступності у громадському транспорті, на тротуарах, у будівлях та рекреаційних зонах значно підвищить якість життя значної частини населення. Цей прогресивний аспект містобудування Харкова відображає відданість соціальній справедливості та сучасним міським принципам. Дивлячись у майбутнє, післявоєнне містобудування Харкова передбачається як процес, що перетворить місто на високотехнологічний центр, ретельно зберігаючи при цьому його культурну сутність. Коротовських визнає притаманні Харкову сильні сторони, такі як його добре розвинена транспортна мережа та широка присутність критично важливої соціальної інфраструктури, включаючи медичні заклади та освітні установи. Однак він відверто вказує на значну проблему: питання “хаотичної забудови”. Це часто проявляється як нескоординоване будівництво, що порушує візуальну гармонію та функціональну ефективність міських просторів. Основна місія полягає в інтеграції всіх цих різноманітних елементів – від історичних пам’яток до сучасної інфраструктури – у єдину, естетично привабливу та високоефективну міську тканину. Для успішного вирішення цих складних завдань та реалізації цього амбітного бачення необхідною є активна участь громадськості. Головний архітектор твердо вірить у силу колективного розуму, виступаючи за активні громадські обговорення та прозорі процеси прийняття рішень. Залучення громади гарантує, що плани містобудування відповідатимуть реальним потребам та прагненням мешканців Харкова, сприяючи почуттю спільного володіння та спільної відповідальності за майбутнє міста. Ця спільна модель є фундаментальною для побудови стійкого, сталого та улюбленого міста. Поточні зусилля в містобудуванні Харкова мають на меті перевизначити його ідентичність, поєднавши його славну минувшину з технологічно розвиненим та інклюзивним майбутнім.