🕯🥀 Сьогодні, 1 липня 2024 року, Україна схиляє голову в скорботі, адже минає рік з трагічного дня загибелі нашого відважного земляка – Сивуна Олега Вікторовича. Ця дата є нагадуванням про неймовірну ціну, яку наша нація платить за свободу та незалежність. Герой Новоушиччини, Олег Сивун, віддав своє життя, захищаючи рідну землю від ворога. Його подвиг навіки вписаний в історію України та пам’ять його земляків.Того доленосного дня, 1 липня 2023 року, під час виконання складного бойового завдання поблизу населеного пункту Першотравневе на Харківщині, цей мужній воїн героїчно поліг, обороняючи кожен клаптик української землі. Його мужність та самовідданість були прикладом для побратимів. Цей рік став часом глибокого суму, але й незламної гордості за внесок Олега у нашу Перемогу.Життєвий шлях Олега Вікторовича розпочався 1 грудня 1974 року в мальовничому селі Куча на Хмельниччині. Тут він провів свої дитячі роки, здобуваючи освіту в Кучанській загальноосвітній школі. Згодом Олег продовжив навчання у Хмельницькому професійно-технічному училищі, де опанував важливу та затребувану спеціальність лицювальника-плиточника. Його професійні навички були високо оцінені, і після переїзду до міста Хмельницький він успішно працював за фахом, демонструючи відповідальність та майстерність.Останні дев’ять років свого трудового життя Олег Сивун присвятив роботі оператором котельні у рідній Кучанській ЗОШ, піклуючись про тепло та комфорт учнів та вчителів. Він був не лише сумлінним працівником, а й чудовою людиною, яка завжди була готова прийти на допомогу. З початком повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, наш земляк, не вагаючись жодної миті, був призваний на захист Батьківщини. Він приєднався до лав 3-ї окремої танкової залізної бригади, де сумлінно виконував свій військовий обов’язок. За віддану службу та виявлену відвагу Олег був нагороджений відзнакою командира та медаллю «За оборону рідної держави», що є свідченням його значних заслуг перед Україною.Пам’ять про Олега Сивуна вічно житиме у серцях його рідних – матері, доньки та брата, які сьогодні переживають невимовний біль втрати. Його побратими, односельці та всі, хто мав честь знати цього світлого та доброго чоловіка, завжди пам’ятатимуть його як справжнього героя. Ми схиляємо голови у глибокій скорботі, вшановуючи пам’ять Олега. Низький уклін та щира вдячність за його непересічну мужність, безмежну жертовність і незламну віру в світле майбутнє України. Олег Сивун – це ім’я, яке стане символом героїзму та нескореності українського народу. Вічна і світла пам’ять Герою!