👫Ніжин славиться своєю талановитою молоддю, яка має безліч можливостей для самореалізації. Місцеві спортивні школи, секції, хореографічні та музичні заклади, різноманітні гуртки сприяють розвитку творчих здібностей та досягненню висот майстерності.
Приклад нашої сьогоднішньої героїні демонструє, що шлях до заповітної мети може бути тернистим, але перешкоди та невдачі лише зміцнюють волю та додають енергії для її досягнення.
🔵 Коли виявився Ваш талант до музики?
🟡 Мої музичні здібності мама помітила, коли мені було всього чотири роки, і віддала мене у хореографічну школу, де я додатково займалася вокалом. Спочатку я мріяла стати хореографом, але згодом музика вийшла на перший план, хоча танці я люблю досі. Хочу згадати з теплотою своїх педагогів, які допомогли мені сформуватися як творча особистість та вселили впевненість у власних силах. Це Галина Тимошенко, Анна Сєрякова, Тетяна Евелєкова, Ігор Дяконенко, Людмила Бобир, Ніна Крутько. Крім вокалу та танців, я відвідувала уроки малювання у Школі мистецтв та гуртки у Будинку дітей та юнацтва. Також з чотирьох років вивчаю англійську мову. Під час навчання у загальноосвітній школі, я паралельно здобувала освіту в американській музичній академії. Я була наймолодшою студенткою і ці два роки навчання дали мені великий обсяг професійних знань. Мама з татом доклали максимум зусиль, щоб я змогла реалізувати себе, і завжди мене підтримували.
🔵 Чи маєте Ви професійну музичну освіту?
🟡 Після закінчення школи №10 я вступила до Київського національного університету культури і мистецтв на спеціальність «Естрадний спів». Також я отримала можливість навчатися у коледжі в Канаді, але мій вік – 17 років – став на заваді. Потім почалася епідемія ковіду. Я була змушена повернутися у рідний Ніжин та допомагати батькам у їхньому бізнесі. Проте, ці три роки, проведені в Ніжині, були дуже продуктивними: я постійно знаходилась у творчому пошуку, брала участь в акторських проєктах у Києві, писала пісні та налагоджувала контакти.
🔵 Яка роль проєкту «Голос. Діти» у Вашому житті?
🟡 Мені було 12 років, і я дуже хотіла потрапити на це шоу та побачити себе на екрані телевізора. Я пройшла на сліпі прослуховування «Голос. Діти», але жоден з тренерів не повернувся до мене. Зараз, озираючись назад, я вважаю, що добре, що я не пройшла, бо тоді був не мій час.
🔵 Як Ви опинились у Великій Британії?
🟡 Після початку повномасштабного вторгнення, майже одразу, директор музичної академії запросив мене до Великої Британії. Завдяки його запрошенню та участі у програмі для українців я переїхала до цієї країни. Виїжджали з Ніжина під обстрілами, було дуже страшно.
🔵 Чим Ви зараз займаєтесь у Великій Британії? Яке у Вас враження від цієї країни?
🟡 Моє уявлення про цю країну було зовсім іншим. Вони дуже цінують свої традиції, культуру, і це їх об’єднує з нами. Спочатку було самотньо, але згодом я познайомилася з Марією зі Львова. Ми об’єдналися та почали давати концерти, збираючи кошти для допомоги українцям, які постраждали. Також ми співпрацювали з організацією OPEN HEART. Я зрозуміла, що навіть на відстані можу допомагати своїй країні. Хочу відзначити, що я докладаю багато зусиль для популяризації нашої музики, культури, історії за кордоном, прагну, щоб якомога більше іноземців дізналися про наші духовні надбання, зрозуміли нас як націю та усвідомили весь масштаб цієї жахливої війни, яку розпочала росія.
🔵 Які творчі плани у Вас на майбутнє?
🟡 Планів та пропозицій дуже багато. Зараз я працюю над декількома проєктами з учасниками «Голосу країни». Також незабаром відбудеться прем’єра іншого масштабного проєкту, про який я поки що не можу розказувати. Крім того, заплановано реліз моєї пісні у листопаді та прем’єри кліпів на мої пісні… Я отримую пропозиції зі США, України, Великобританії, які ретельно обмірковую. Загальна мета моєї творчості залишається незмінною – об’єднання української та світової музики і створення нового напрямку, нового музичного продукту, який буде мати попит і популярність у всьому світі.
