Німеччина активно розглядає можливість внесення значних змін до свого законодавства про зовнішню торгівлю. Цей крок спрямований на запобігання поглинанню компанії, що керує ключовими газопроводами, такими як “Північний потік” та “Північний потік-2”. Берлін докладає максимум зусиль, щоб унеможливити відновлення масштабного імпорту російського газу до Європи, особливо після нещодавніх подій, що вплинули на енергетичну безпеку континенту.

Хоча німецький канцлер Фрідріх Мерц неодноразово заявляв про намір перешкоджати введенню в експлуатацію “Північного потоку-2”, наразі у країни бракує чітких юридичних механізмів для блокування продажу активів, які належать російському “Газпрому”. Це створює “лазівку”, якою можуть скористатися іноземні інвестори, що потенційно суперечить національним інтересам Німеччини в контексті її енергетичної незалежності та безпеки.

У відповідь на парламентський запит від 24 червня, Міністерство економіки Німеччини підтвердило, що уряд активно обговорює потенційні поправки до закону про зовнішню торгівлю. Планується, що ці зміни будуть внесені протягом поточного законодавчого періоду. Головна причина такого обговорення полягає в тому, що чинне законодавство не передбачає достатнього контролю над інвестиціями у випадках поглинань стратегічно важливих енергетичних активів.

Міхаель Келлнер, колишній державний секретар Міністерства економіки та впливовий депутат від партії “Зелені”, рішуче наголосив на необхідності усунення цієї юридичної “лазівки”. За його словами, вкрай важливо, щоб ключові газопроводи в Німеччині та на території Європи в цілому не могли належати ні російським, ні американським компаніям. Це підкреслює прагнення Німеччини до більшого суверенітету над власною енергетичною інфраструктурою та посилення енергетичної безпеки Європи.

Загальна потужність газопровідної системи “Північний потік”, що складається з двох подвійних трубопроводів через Балтійське море до Німеччини, становить 110 мільярдів кубометрів газу на рік. До певного часу вона була основним маршрутом постачання російського газу до Європи. Друга нитка, “Північний потік-2”, була завершена у 2021 році, але так і не була введена в експлуатацію через значне погіршення політичних та економічних відносин між Росією та Заходом. Ситуація загострилася у 2022 році, коли одна з гілок цього стратегічно важливого трубопроводу була пошкоджена внаслідок вибуху, що викликало міжнародне занепокоєння та дискусії щодо майбутнього європейської енергетики. Запобігання продажу активів “Північного потоку” є ключовим для подальшого зміцнення енергетичної незалежності регіону та забезпечення надійних поставок енергоресурсів.

Північний потік – останні події

Швейцарська компанія Nord Stream 2 AG, що є оператором газопроводу “Північний потік-2”, наразі проходить процедуру банкрутства. Цей процес може призвести до продажу її значних активів, що потенційно відкриває шлях для іноземних інвесторів до контролю над ключовою енергетичною інфраструктурою.

Раніше з’явилася інформація про те, що американський інвестор Стівен Лінч виявляє інтерес до придбання активів, пов’язаних з “Північним потоком-2”. Це підкреслює складність ситуації та необхідність швидких законодавчих рішень для захисту німецьких та європейських енергетичних інтересів, забезпечуючи, щоб майбутнє цих газопроводів відповідало стратегічному баченню Німеччини та її союзників щодо енергетичної безпеки.