НІЧ СТРАХУ В КОНОТОПІ: МАСОВАНА АТАКА ДРОНАМИ «ШАХЕД» ЗАЛИШИЛА СЛІДИ

Конотоп, Сумщина. Місто зазнало однієї з наймасованіших за останні місяці атак іранськими дронами-камікадзе типу “Шахед”. Вибухи лунали в небі над Конотопом практично всю ніч, перетворивши мирне місто на епіцентр страху та тривоги. Безсонні години, сигнали повітряної тривоги, гул двигунів дронів та відчуття небезпеки — це реалії, з якими зіткнулися мешканці міста з настанням темряви.

“Це було схоже на сцену з фільму жахів, але все було по-справжньому. Дрони атакували хвилями. Ми могли лише молитися, аби наступний вибух не пролунав над нашим домом”, — ділиться своїми переживаннями пані Ольга, мешканка одного з пошкоджених районів міста.

Наслідки нічної атаки вражають: десятки будинків зазнали пошкоджень. У деяких повилітали вікна, інші втратили дахи, залишившись беззахисними перед стихією. Відразу з настанням ранку, коли стало безпечно, на місце події прибула команда Гуманітарної місії “Проліска” в місті Конотоп. За підтримки UNHCR Ukraine – Агентство ООН у справах біженців в Україні, було надано матеріали для екстреного ремонту житла 34 домогосподарствам, що охоплюють 79 людей. Для найбільш вразливих верств населення було здійснено 6 послуг з термінового відновлення пошкодженого житла.

Крім того, фахівець місії надав 27 консультацій з соціальних питань. Найчастіше люди зверталися за роз’ясненнями щодо отримання компенсацій за пошкоджене майно та доступ до необхідної гуманітарної допомоги. “Наша місія — допомогти людям якомога швидше відновити хоча б мінімальний дах над головою. Попереду ще багато роботи, але ми впевнені, що разом зможемо впоратися”, — зазначив Сергій, представник Гуманітарної місії «Проліска».

Окремої уваги потребує психологічний стан постраждалих. В очах людей читаються стрес, розгубленість та страх перед можливою новою атакою. Психологи місії працюють не лише над фізичним, а й емоційним відновленням: проводять бесіди, надають підтримку, допомагають заспокоїти дітей.

“Я прокинувся від сильного гуркоту. Потім довго не міг заснути, бо чув, як щось гримить за вікном. Лише під ранок вдалося трохи подрімати”, — розповідає 12-річний Влад, який змушений був провести ніч у коридорі разом із мамою.

Наразі в місті панує напружена тиша. Мешканці потроху виходять на вулиці, прибирають свої подвір’я, допомагають сусідам. Незважаючи на нічний жах, конотопці демонструють надзвичайну стійкість та згуртованість.

“Нас не зламати. Ми будемо жити далі. Це вже не вперше, але кожен такий удар відчувається, як уперше”, — каже дідусь Микола, забиваючи фанерою розбите вікно свого будинку.