Реструктуризація боргу є важливим фінансовим інструментом, що дозволяє громадянам та компаніям ефективно врегулювати свої зобов’язання в умовах економічної нестабільності. Цей процес передбачає перегляд умов погашення заборгованості між боржником і кредитором, встановлюючи нові, взаємовигідні домовленості. Зіштовхнувшись із фінансовими труднощами, боржник може ініціювати процедуру реструктуризації боргу, подавши відповідну заяву особисто або через уповноваженого представника. Ключовим етапом є розробка детального плану реструктуризації, який відображатиме реалістичні шляхи виходу з боргової кризи. Правильно складений план реструктуризації є фундаментом успішного врегулювання.План реструктуризації боргів може охоплювати широкий спектр положень, спрямованих на оптимізацію фінансового навантаження. Зокрема, він може включати: – Можливість продажу частини майна боржника в рамках процедури реструктуризації, включаючи активи, що перебувають у заставі. У плані деталізується порядок, черговість, терміни реалізації такого майна та прогнозована сума очікуваних коштів, що буде отримана від продажу.- Перегляд ключових умов виконання фінансових зобов’язань, таких як зміна термінів погашення, способу розрахунку та, за певних умов, розміру самого боргу. Це дає змогу адаптувати графік виплат до поточних фінансових можливостей боржника.- Застосування різноманітних механізмів полегшення боргового тягаря, зокрема відтермінування платежів, поетапне погашення заборгованості, а також повне або часткове списання боргових зобов’язань. Ці кроки є критично важливими для відновлення фінансової стабільності.- Залучення третіх осіб до виконання боргових зобов’язань боржника. Це може бути реалізовано через договори поруки, гарантії або інші законні правові інструменти, передбачені цивільним законодавством, що підвищує довіру кредитора.- Впровадження додаткових заходів, спрямованих на стабілізацію фінансового становища боржника та забезпечення максимального задоволення інтересів кредиторів. Такі заходи можуть включати професійну переорієнтацію, допомогу у працевлаштуванні або інші соціально-економічні кроки, що сприяють підвищенню платоспроможності.Важливо розуміти, що не всі боргові зобов’язання підлягають процедурі реструктуризації. Законодавство чітко визначає категорії боргів, які не можуть бути списані або змінені в рамках цього процесу. До таких обтяжень неплатника відносяться: Борги зі сплати аліментів. Ці зобов’язання мають особливий соціальний статус і не можуть бути скасовані. Борги з відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Сюди також належать зобов’язання щодо компенсації за каліцтво, інше ушкодження здоров’я або смерть фізичної особи. Борги щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це стосується обов’язкових відрахувань до соціальних фондів. Борги щодо сплати інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.Ці винятки підкреслюють важливість певних соціальних та державних зобов’язань. Водночас, варто зазначити, що податковий борг, який виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, може бути визнаний безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника. Це є значним полегшенням для тих, хто прагне вийти з боргової ями. Реструктуризація боргу є складним, але дієвим механізмом, який вимагає уважного підходу та, за потреби, консультації з фахівцями для досягнення найкращих результатів.