Дмитро Хилюк розповів, як російські тюремники боялися українських полонених / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

За словами Хилюка, у слідчому ізоляторі в Новозибкові, що на Брянщині, більшість російських охоронців носили балаклави. Це свідчить про їхню підвищену обережність та страх перед українцями. “Вони [росіяни] дуже бояться, що їх рано чи пізно знайдуть, тому ховають обличчя. А у Пакіно в балаклавах були 100% усі”, – зазначив він. Таке масове використання засобів маскування підкреслює параною окупантів. Російські тюремники також демонстрували надмірну обережність при роботі з українськими полоненими. На камери, де перебувало лише 3-4 українці, охоронці приходили у складі щонайменше десяти осіб, часто з собаками. Їжу передавали через спеціальні віконця у дверях, не відчиняючи їх повністю. “У Новозибкові на камеру, в якій було 3-4 особи, приходило десять охоронців. Іноді з собаками приходили. Навіть роздавати їсти приходили з собакою – хоча двері не відкривали, а лише так звану кормушку – віконечко у дверях”, – розповів журналіст. Це свідчить про те, що навіть невелика кількість українців викликала значне занепокоєння у російських наглядачів.

Стосовно взаємодії з іншими ув’язненими, Хилюк уточнив, що місцеві російські зеки не мали прямого командування над українськими полоненими, але могли впливати на ситуацію, скаржачись наглядачу. Вони виконували допоміжні функції: прибирали коридори та роздавали їжу. Водночас, українцям відмовляли у будь-якій роботі, навіть у простій, як-от миття посуду чи чищення картоплі, під приводом того, що їм