Обухівщина попрощалася з Героєм: історія Андрія Талагаєва

Обухівська громада провела в останню путь свого сина, воїна, який загинув, захищаючи Україну – Талагаєва Андрія Володимировича. 16 вересня 2024 року він вважався зниклим безвісти. Лише після складного процесу обміну тілами вдалося встановити його загибель, що стало страшною звісткою для родини та громади.

Андрій Володимирович Талагаєв народився 19 травня 1974 року в селі Велика Березянка на Київщині. Він виріс працьовитою, скромною людиною, яка глибоко шанувала свою землю та сімейні цінності. У 1989 році завершив навчання у Великоберезянській школі, а згодом здобув професію тракториста. Його трудова біографія розпочалася в місцевому колгоспі, де він працював трактористом і комбайнером, демонструючи відданість справі та майстерність.

Пізніше Андрій переїхав до міста Обухів, де створив міцну родину. Разом із дружиною Іриною вони збудували власний дім і виховали двох доньок, Марію та Надію, які були його гордістю та сенсом життя. Андрій був люблячим чоловіком, турботливим батьком, прикладом доброти й відповідальності для всієї родини.

У мирному житті Андрій Володимирович мав «золоті руки» і досяг успіху у сфері будівництва. Його знали як надійну людину слова та діла, готову допомогти будь-кому. Сусіди та знайомі часто зверталися до нього за порадою чи допомогою, і він ніколи не відмовляв.

6 грудня 2023 року Андрій Володимирович свідомо долучився до лав Збройних Сил України, ставши на захист Батьківщини. Він служив у 67-й окремій механізованій бригаді, брав участь у запеклих боях поблизу Часового Яру та Лиману. На фронті його позивний був «Дусік». Побратими згадують його як воїна незламної волі, виняткової хоробрості та людяності. Попри поранення, він залишався на передовій, повторюючи: «Буду з побратимами до кінця». Його віра в перемогу України надавала сил усім навколо.

За свою службу Андрій був нагороджений медаллю «Ветеран війни». Його пам’ять житиме в серцях тих, хто його знав, хто воював поруч, хто працював разом. Андрій Володимирович був не просто воїном, а Людиною з великої літери – щирим, мужнім, сильним духом, відданим родині, своїй землі та Україні.

Висловлюємо глибокі співчуття його дружині Ірині, донькам Марії та Надії, сестрам Тамарі й Галині, усій родині, друзям та побратимам. Схиляємо голови в скорботі. Світла і вічна пам’ять Герою – Талагаєву Андрію Володимировичу.