Сумна звістка: Новоархангельськ прощається з Героєм Ігорем Дунаєм
Сьогодні, 27 березня, в нашій громаді звучить особлива тиша — тиша пам’яті за людиною, яка все життя наповнювала його музикою. В стінах Запорізької обласної клінічної лікарні, в результаті важкої хвороби, перестало битися серце нашого земляка, жителя Новоархангельська, талановитої людини, мужнього Захисника Дуная Ігоря Анатолійовича. Він боровся з недугою до останнього подиху, але його життєва мелодія обірвалася болісно і раптово. Ця втрата є глибоким ударом для всієї громади, яка цінувала його за відданість, талант та мужність.
Віддати шану відважному оборонцю прийшли рідні й близькі, представники Новоархангельської селищної ради, військовослужбовці, сусіди, друзі, знайомі. Ця спільна скорбота підкреслює, наскільки вагомим був внесок Ігоря Дуная в життя громади та країни.
Схиливши коліна, з квітами в руках, люди зустрічали і проводжали кортеж з тілом покійного воїна. Митропофорний протоієрей Ілля Сович та протоієрей Іоанн Киритів провели обряд відспівування, віддавши останню шану захиснику України.
Поховали нашого земляка на Алеї Героїв, що на кладовищі в районі ПП «ТАС Агро Лан». Селищний голова Юрій Павлович ШАМАНОВСЬКИЙ розповів про життєвий і бойовий шлях покійного, підкресливши його важливу роль як Героя України.
Народився Ігор Анатолійович Дунай 12 червня 1971 року в селищі Новоархангельськ. Навчався в Новоархангельській загальноосвітній школі №1, паралельно відвідував музичну школу по класу баяна. Захоплення музикою успадкував від батька, начальника районного відділу культури та обдарованого баяніста Дуная Анатолія Васильовича. Ця музична спадщина стала основою його подальшої діяльності.
Закінчивши 9 класів, Ігор Дунай вступив до Уманського музичного училища. Далі продовжив навчання в Кіровоградському державному педагогічному інституті за спеціальністю «Вчитель музики». Його трудова діяльність багато років була пов’язана із закладами освіти і культури Новоархангельського району, а потім — громади. Ігор Анатолійович ніс дітям красу мистецтва, відкривав чарівний світ мелодій, навчав чути і відчувати гармонію, розуміти мову пісні. Він проводив різноманітні свята, концерти, майстерно володів баяном та клавішними інструментами. Добрий, привітною, відкритою до спілкування людиною, він щиро ділився з оточуючими своїм талантом і теплом душі. А у вільний час полюбляв рибалити, черпаючи натхнення в природі рідного краю.
1 грудня 2024 року наш земляк був призваний на службу в Збройних Силах України. Захищав Україну в Миколаївській, Донецькій, Дніпропетровській областях. Обіймав посаду старшого оператора протитанкових ракетних комплексів. Віддано та відповідально виконував усі бойові завдання, пов’язані з ліквідацією техніки та живої сили ворога. Ця його служба є прикладом справжнього патріотизму.
Увесь цей час на зв’язку з Ігорем Дунаєм були його найближчі рідні — мама та донька, які підтримували його своєю любов’ю і турботою. Однак важкі військові будні погіршили стан здоров’я нашого земляка. Він пішов із життя в лікарні 16 березня 2026 року після тяжкої боротьби з недугою, але залишив по собі добрий слід в освітньому та культурно-мистецькому просторі громади.
У померлого залишилися мама Світлана Василівна та донька Лариса. Зі словами скорботи до присутніх звернулися майор Сергій Олександрович Корінний, отець Ілля Сович та отець Іоанн Киритів. Сергій Олександрович Корінний висловив рідним співчуття від Збройних Сил України і Міністерства оборони України. Від імені Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, вручив матері Захисника Державний Прапор України, який почесна варта зняла з труни її сина. Це синьо-жовте знамено символізує державу, якій Ігор Анатолійович служив вірно і до кінця. На честь нашого земляка пролунав трикратний стрілецький салют.
Новоархангельська селищна рада, вся Новоархангельська громада розділяє невимовний біль родини, друзів, знайомих, всіх, кому довелося особисто знати Ігоря Анатолійовича та з ним працювати. Висловлюємо щирі співчуття близьким і рідним, та схиляємо голови в глибокій зажурі. Світла пам’ять воїну Дунаю Ігорю Анатолійовичу. Нехай земля буде йому пухом, а душа знайде спокій в Царстві Небеснім. Слава Україні! Героям слава!