🌿 **”Огієнкові читання – 2025″ у Черняхівському ліцеї №2: Мова як код нації та духовний фронт України** 🇺🇦

Щороку у Черняхівському ліцеї №2 відбуваються **«Огієнкові читання»** — знакова подія, що об’єднує педагогів, учнів і духовенство довкола постаті митрополита Іларіона (Івана Огієнка). Він був не просто науковцем, а й жертовним служителем та прозорливим пророком, символом українського відродження. Його діяльність утвердила українську мову як святиню, церкву — як опору, а науку — як шлях до національного самопізнання. Особливо актуальною є тема цьогорічних, уже 14-х читань — **«Українська мова в умовах війни: код нації та ідентичності»**. Це наша відповідь на виклики часу, коли слово стало не менш важливим, ніж зброя.

Підтвердженням цієї думки стали слова-звернення до учасників заходу **секретаря Київської митрополії Православної Церкви України, архієпископа Вишгородського, намісника Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря Агапіта**. Він зазначив: «Є різниця, в яку церкву ти ходиш, адже таким чином ми розвінчуємо російські наративи, руйнуємо ідеологію “русского мира”. Ми — нація, ми — народ. У країни-агресора немає ні історії, ні духовного коріння. Подорож апостола Андрія Первозванного схилами Дніпра, хрещення Русі-України князем Володимиром — це все наше». Архієрей наголосив, що “завдання учнів та вчителів — зберегти історію, мову й духовну ідентичність. І прикладом для цього є саме митрополит Іларіон Огієнко — людина, яка утвердила народ як націю й визначила мову як код державності. А ПЦУ в особі владики Володимира завжди готова підтримувати нас у цій спільній справі”. “Нехай Господь дає нам силу достойно пройти ці випробування, бо Бог — лише з тими, хто з правдою. Кожен на своєму фронті має наближати перемогу, захищаючи країну та споконвічні християнські й національні цінності, аби жертви наших воїнів не були даремними», — підкреслив архієпископ. Ця думка підкреслює важливість збереження української мови як духовного коду нації.

У своїх працях Іван Огієнко справедливо наголошував: «Мова — то серце народу. Вмирає мова — вмирає народ». Саме тому учні й учителі під наставництвом директора ліцею **Каллер Валентини Андріївни** продовжують справу митрополита. Вони утверджують любов до рідного слова, формують мовну культуру та виховують національну гідність. Учасники заходу обговорювали, що українська мова є символом опору та чіткою межею, що відділяє нас від ворога. Її живучість — це феномен незнищенності українського народу.

Учні представили уривки з поеми І. Огієнка «На Голгофу». Вірш «Не питай, чому в мене заплакані очі» у виконанні **Буднік Лесі Євгенівни** прозвучав особливо зворушливо — як народний романс, народжений у стражданнях і любові до України. На книжковій виставці, підготовленій **Свірською Катериною Павлівною**, були представлені мовознавчі праці митрополита Іларіона — справжні маніфести української свідомості. Про ці праці детальніше розповіли заступники директора з навчально-виховної роботи ліцею — **Кобилинська Надія Сергіївна** та **Мелешко Яна Юріївна**, а також соціальний педагог **Чапля Людмила Василівна**. “Огієнкові читання” — це не просто традиція. Це наш духовний оберіг, наша спільна молитва про Україну, висловлена рідним словом. 🙏 **Слава Ісусу Христу! Слава Україні!**