🕯️Одеська обласна військова адміністрація спільно з Платформою Пам’яті Меморіал вшановує пам’ять полеглих Захисників родом із Одещини. Цей матеріал присвячений світлій пам’яті Героя, Івана Петрова, який віддав своє життя за Україну.

Солдат Іван Петров загинув 20 березня 2022 року в місті Маріуполь, Донецької області, під час виконання бойового завдання. Йому було лише 20 років. Вдома на нього чекали батьки та двоє молодших братів, які так і не дочекалися сина та брата.

Іван народився у селищі Березине Тарутинського району на Одещині. Після школи вступив до Білгород-Дністровського морського рибопромислового коледжу за спеціальністю «технік-рибовод». Пройшовши строкову службу в 2020 році, він підписав контракт із Національною гвардією України та переїхав до Запоріжжя. Його життя було сповнене мрій та планів, які перервала війна.

За чотири місяці до початку повномасштабного вторгнення Іван перебував на Донбасі, а з 24 лютого 2022 року став на захист Маріуполя. Він був оператором відділення управління вогнем і маневру підрозділу взводу командира 1-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону. Іван Петров – один з тих, хто відважно став на захист рідної землі.

«Востаннє Іван зателефонував мені 13 березня 2022 року. До цього була в нас особлива розмова, наче прощальна. Тоді була якраз повітряна тривога. Наші молодші діти були у підвалі. Я теж збиралася, як раптом почула на комп’ютері дзвінок. Син попросив увімкнути відеозв’язок: я його бачила тільки на хвилинку. І ці проникливі слова: «Мама, я вас всіх так люблю!». Після того звісток від сина не було.», – згадує мати воїна, Ганна Петрова. Ці слова матері назавжди закарбувалися в її серці, як і пам’ять про сина.

Півтора року сім’я жила у невизначеності, сподіваючись на диво. І лише 24 липня 2023 року тест ДНК підтвердив найгірше – Іван загинув під час виконання бойового завдання 20 березня 2022 року в Маріуполі. Мати знає, що Іван був разом з азовцями. Іван був справжнім патріотом, який з дитинства любив Україну. Він був урівноваженим, сміливим і цілеспрямованим. Завжди захищав молодших братів, коли вони потребували його підтримки.

Іван відчував тяжіння до прекрасного: добре малював, власноруч робив сувеніри з деревини, ліпив із глини різноманітні дрібнички. Кожне свято для мами завжди було зі сюрпризами від Івана. Він мріяв освідчитися коханій дівчині та стати моряком. На жаль, його мрії не судилося здійснитися. Івана поховали 29 липня 2023 року на кладовищі в рідному Березиному. У селищі відкрили меморіальну дошку Героям Тарутинщини, а 8 листопада – пам’ятну дошку «Пам’яті загиблих Воїнів-односельців».

Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» III ступеня, а також відзнакою «Почесний громадянин Тарутинської селищної територіальної громади». Його подвиг назавжди залишиться в пам’яті українського народу.

🙏🏽Допоможіть вшанувати пам’ять Захисників та Захисниць родом з Одещини — розкажіть про своїх рідних і близьких, заповнивши форму:

🔗https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSco28qj1FcW0JlQ5TLfZIqmGOhHkWg-nwAaZqxAkwizNoKgVQ/viewform

👉🏼Підтримайте Меморіал, аби платформа могла продовжувати вшановувати пам’ять полеглих — https://www.victims.memorial/