Одним з ключових напрямків діяльності громадської організації «Рятівники Закарпаття» є дослідження та збереження історії добровільного пожежного руху Закарпаття. В архівах організації зберігаються унікальні історичні світлини та матеріали, якими вони діляться з громадськістю. Це робиться з метою збереження пам’яті про героїв минулого та натхнення нових поколінь на самовіддане служіння громаді.

Пожежна команда села Ясіня, 1909–1935: сторінка з історії громади, є яскравим прикладом пожежної справи.

Ця унікальна архівна фотографія зображує добровільну пожежну службу села Ясіня — одну з найяскравіших ілюстрацій громадської організованості гуцулів у першій половині ХХ століття. На табличці перед учасниками написано: “JASINA D.H.S. 1909–35”, що свідчить про 26 років активної діяльності цієї пожежної команди. Це важлива частина пожежної справи.

Службу ймовірно було засновано ще у 1909 році, коли Закарпаття входило до складу Австро-Угорської імперії, а саме — Угорського королівства, що контролювало цей край. Попри складну політичну ситуацію, гуцули вже тоді виявляли високу громадянську свідомість: добровільно об’єднувалися, щоб боротися з вогнем, захищати свої домівки та допомагати одне одному. Це є свідченням того, що пожежний рух у наших краях має глибоке й міцне коріння.

Після Першої світової війни та розпаду імперії, у 1919 році Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини. Протягом цього періоду добровільні пожежні частини не тільки зберегли свою роль, а й стали важливими осередками громадської активності: вони навчали молодь, організовували свята, підтримували порядок і зміцнювали відчуття єдності в громаді. Пожежна справа процвітала.

На фото — чоловіки в уніформі з кашкетами, поясами та нагородами. Їхня постава, медалі на грудях і врочиста атмосфера передають гордість за службу і визнання з боку громади. У центрі сидить, імовірно, керівник підрозділу — символ тяглості та авторитету.

Це фото — жива пам’ять про те, що український пожежний рух має глибоке коріння, і що наші предки в Карпатах ще понад сто років тому об’єднувалися заради спільного добра, ризикуючи життям заради інших.