Бабин Яр — одна з найтрагічніших сторінок в історії України, що символізує невимовні страждання та жорстокість. У період з 1941 по 1943 роки у київському урочищі Бабин Яр нацистські окупанти розстріляли приблизно 100 тисяч людей. Серед жертв були євреї, роми, військовополонені, священники, пацієнти психіатричної лікарні та численні інші безневинні жертви, які стали жертвами етнічних чисток та репресій.

Особливо вражає трагедія, що сталася в урочищі Розкопана, яке неофіційно називають «Обухівським Бабиним Яром». У 1943 році есесівці здійснили арешти серед мешканців Обухівщини. Після катувань, значну частину людей було вивезено зі школи, яка слугувала в’язницею, та розстріляно. Цей акт жорстокості залишив глибоку рану в історії краю, ставши ще одним свідченням злочинів проти людяності.

Сьогодні, в умовах повномасштабної російської агресії, пам’ять про ті жахливі події набуває особливого, болючого значення. Подібно до нацистських злочинів, які були спрямовані на знищення цілих народів за їхнім походженням, сучасна агресія прагне стерти нас як націю, позбавити нашої гідності та права на вільне життя. Це нагадує про циклічність історії та необхідність рішучого протистояння будь-яким формам геноциду та пригнічення.

Важливо зберігати й передавати пам’ять про жертв Бабиного Яру та «Обухівського Бабиного Яру» майбутнім поколінням. Ця пам’ять має стати потужним нагадуванням про неприпустимість насильства, жорстокості та ненависті. Вона закликає нас до єдності, солідарності та рішучого захисту людських цінностей, незалежно від того, наскільки темними є часи. Світло пам’яті про невинно убієнних має надихати нас на боротьбу за справедливість і мир, а також на захист людяності навіть у найтемніші часи.

Нехай пам’ять про жертви цих трагедій буде вічною, а їхня доля – суворим уроком для людства. Світла памʼять 🕯️