Топ-менеджер Dronarium Academy Дмитро Следюк поділився думками щодо темпів розвитку українського та російського дронобудування, а також перспектив експорту українських озброєнь, які вже відіграють ключову роль на фронті.

30 серпня в Харкові відбувся форум Global Tech Kharkiv, який зібрав сотні представників бізнесу та влади. Особливу увагу було приділено оборонній тематиці. На заході, організованому в підземному укритті, зібралися представники прифронтового об’єднання виробників озброєнь Defence Community, зокрема Дмитро Следюк, керівник навчального департаменту Dronarium Academy. В інтерв’ю він обговорив сучасну війну дронів, конкуренцію у дронобудуванні, виклики для українських оборонних компаній, експортні можливості та стратегічний розвиток українського ОПК.

Про компанію Dronarium Academy

Dronarium Academy розпочала свою діяльність у березні 2022 року у Львові, відкривши перший навчальний центр. Згодом з’явився центр у Києві. За цей час компанія підготувала понад 20 тисяч фахівців з використання дронів для розвідки, коригування вогню та ударних операцій. До повномасштабного вторгнення Dronarium працювала як цивільний навчальний центр, але з початком війни переорієнтувалася на підготовку бойових пілотів. Окрім навчальної діяльності, компанія має підрозділ RnD, що спеціалізується на застосуванні оптоволокна у дронах та військовій робототехніці. Також існує власне виробництво дронів та засобів РЕБ через дочірню компанію. Продукція компанії успішно використовувалася для знищення ворожої техніки, включно з засобами РЕБ типу “Красуха”.

Міжнародна співпраця та структура холдингу

Компанія переважно готує українських пілотів, іноземний контингент невеликий і складається з тих, хто бажає воювати на боці України. Dronarium Group функціонує як холдинг, що об’єднує різні підрозділи. До війни компанія займалася організацією заходів з дронами, їхнім застосуванням у кіно, ЗМІ, геодезії та сільському господарстві. З початком війни додали підрозділи з виробництва дронів та R&D.

ОПК у прифронтовому регіоні

Дмитро Следюк вважає, що оборонно-промисловий комплекс (ОПК) у Харківській області може бути життєздатним у децентралізованому форматі. Невеликі наукомісткі виробництва, що не потребують великого обладнання, можуть успішно функціонувати, незважаючи на близькість до фронту. Він підкреслив, що Харків може бути центром розробки програмного забезпечення для дронів на базі ШІ. Однак, він визнає, що безпечніше таке виробництво розташовувати подалі від лінії фронту.

Переваги та недоліки близькості до фронту

Слідюк зазначив, що близькість до фронту має як недоліки, так і переваги. З одного боку, це створює певні ризики, але з іншого – спрощує тестування виробів та зменшує обмеження порівняно з тиловими регіонами. На відміну від Києва, де польоти дронів суворо обмежені, у Харкові ситуація є менш жорсткою. Традиційно льотні школи розміщуються у тилу, що підкреслює неоднозначність цього фактору.

Оборонні замовлення та експорт озброєнь

Щодо процесу оборонних замовлень, Сєдюк висловив занепокоєння низьким рівнем їх виконання, що, за його словами, є форс-мажором для воюючої країни. Він вважає, що певні процеси потребують вдосконалення. Щодо експорту озброєнь, то він зазначив значний світовий інтерес до українського військового досвіду та технологій. Однак, наголосив, що потреба у дронах всередині України поки що перевищує виробничі потужності. Експорт очікується з певними обмеженнями, зокрема з боку “Укрспецекспорту” та служб безпеки.

Експорт технологій та R&D

Dronarium Group активно бере участь у виставках в Україні та Європі, позиціонуючи себе як носія унікального досвіду застосування дронів. Компанія планує експортувати не стільки самі дрони, скільки технології та R&D, адже виробництво дронів може бути налагоджене будь-де. Закордонний попит очікується на комплексні рішення, а не окремі апаратні одиниці, оскільки головна цінність полягає саме у досвіді застосування.

Кооперація та конкуренція у Defence Community

Defence Community є об’єднанням конкурентів, але з елементами кооперації. Конкуренція є м’якою, і виробники часто допомагають один одному. Ринок дронів є високонішевим, що зменшує пряму конкуренцію. Наприклад, виробники оптоволокна співпрацюють з виробниками дронів, а різні типи дронів (літакові, мультироторні, FPV) мають свої специфічні ніші.

Технологічні тренди у дронобудуванні

Наразі на піку популярності – технології, пов’язані з оптоволокном, які не збиваються звичайними засобами РЕБ. Росіяни масштабують ці технології швидше, створюючи “вбивчі зони” для дронів. Існуючі системи з донаведенням також не є панацеєю, оскільки вимагають прямої видимості цілі. Майбутнє дронобудування пов’язане з роями дронів, які імітують роботу бойових підрозділів, та наземними роботизованими комплексами. Існують експерименти з дронами-камікадзе та багаторазовими дронами з озброєнням, але їхня ефективність обмежена вагою та точністю.

Боротьба “броні й снаряда” та нові технології

Відбувається класична боротьба “броні й снаряда”, де “снаряд” на оптоволокні наразі перемагає. Розробляються нові технології протидії, такі як електромагнітне випромінювання. Історія з “Байрактарами” показує, що ефективність зброї залежить від специфіки поля бою та наявності засобів протидії. FPV-дрони також можуть втратити свою актуальність, якщо буде знайдена ефективна протидія.

Ефективність систем захисту та супровід дронів

Ефективність систем захисту, таких як комплекси активного захисту (КАЗ), залежить від кількості дронів, що атакують. Дешевизна FPV-дронів може переважити вартість дорогих систем захисту. Для протидії потрібен супровід дронів-перехоплювачів, що створює повітряні бої дронів.

Проблеми закупівель та маркетплейси

Процес виробництва дронів може бути швидким, але логістичні ланцюжки та бюрократичні процедури можуть затягувати постачання на фронт. Ініціативи на кшталт маркетплейсів для військових можуть допомогти прискорити процес закупівель. Однак, система закупівель загалом потребує реформування, оскільки не демонструє значного прогресу.

Конкуренція західного ОПК та українських розробок

Українські дрони, що використовуються у війні, мають іншу концепцію застосування, ніж західні високотехнологічні системи. Російсько-українська війна стимулює розвиток західного ОПК, оскільки потребує нових видів озброєнь. Українські розробки, такі як дрони, роблять озброєння більш масовим та дешевим, що створює конкуренцію західним зразкам. Однак, це не означає, що західний ОПК втрачає свої позиції.

Перспективи українського ОПК

Дмитро Следюк вважає, що дрони та ракети є різними типами озброєнь, які доповнюють одне одного. Дрони ефективні завдяки своїй низькій вартості та бойовій ефективності. Розробки, подібні до ракети “Фламінго”, можуть бути перспективними, але не вирішать війну самостійно. Для успішного масштабування українського ОПК необхідне 100% виконання оборонного замовлення та розвиток нових напрямів, таких як виробництво боєприпасів та авіаційна промисловість.