Окнянська громада попрощалася з Героєм Юрієм Когутом, який віддав життя за Україну.

З великим сумом Окнянська громада проводжала в останню путь свого Героя — Юрія Васильовича Когута. Мужній воїн, щирий патріот, відданий син України, Юрій став на захист Батьківщини з перших днів повномасштабної війни (26 березня 2022 року). Він віддав своє серце й життя заради нашого мирного неба, заради майбутнього рідної землі. Його героїчний подвиг назавжди залишиться в наших серцях.

Остання дорога Юрія зібрала рідних, друзів, односельців та всіх, хто бажав віддати шану людині, яка жила для інших, боролася за нас і залишила по собі світлу пам’ять. Односельці зустріли кортеж із тілом захисника живим коридором на колінах, проводжаючи його до місця вічного спочинку на кладовищі села Ілля.

Трагічна звістка про смерть Юрія Когута сколихнула всю громаду. Його серце зупинилося вдома, у рідному селі Орлівське, під час короткої відпустки. У ці гіркі хвилини ми щиро розділяємо горе сім’ї, низько схиляємо голови в скорботі та просимо прийняти найщиріші співчуття від усієї Окнянської громади. Немає слів, щоб полегшити біль утрати, але ми завжди будемо пам’ятати його подвиг.

Щирі слова співчуття родині й близьким Героя висловили секретар селищної ради Олена Артьомова та староста Дубівського старостинського округу Вікторія Серьогіна. Олена Артьомова підкреслила: «Ми зібралися тут, аби провести в останню путь справжнього сина України. Його життя і вибір – бути на передовій – це приклад відваги, мужності та самопожертви. Ми щиро співчуваємо родині, схиляємо голови у скорботі та вдячності за те, що він жив серед нас. Його подвиг — у наших серцях, а пам’ять про нього — вічна». Вікторія Серьогіна додала: «Низько схиляємо голови у скорботі. Хай душа загиблого воїна знайде вічний спокій… У цю гірку годину поділяємо горе з рідними та близькими. Світла пам’ять та довічна шана гідному сину своєї країни!»

Чин похорону провів отець Іван Наумчик, благословивши останню путь Захисника. Отець Іван зазначив: «Ми можемо з впевненістю сказати, що Юрій відходить до вічності по нагороду, бо він став на сторону добра, щоб побороти зло, він став Героєм, а Герої після смерті ідуть тільки до неба у Царство Небесне». У ці гіркі хвилини вся громада щиро поділяє горе сім’ї та молиться за спокій душі Юрія Васильовича.

Серце Воїна зупинилося. Але Герої не вмирають. Вони житимуть, доки ми про них пам’ятаємо. Вічна шана, світла пам’ять і слава нашому Герою!