Незважаючи на те, що доступ до узбережжя, за заявами окупаційної адміністрації, залишається відкритим, кількість відпочивальників у Бердянську залишається вкрай низькою. Свіжі фотографії, зроблені цього літа, яскраво демонструють цю сумну реальність: широкий простір пляжів, що раніше лунав від дитячого сміху та гамору сотень людей, тепер мовчазний і спорожнілий. Це разюче відрізняється від картини, яку Бердянськ, розташований у Запорізькій області, демонстрував щороку до початку повномасштабної війни, коли сотні тисяч туристів з усієї України та навіть з-за кордону обирали його для свого літнього відпочинку. Теперішній курортний сезон у Бердянську нагадує покинуте місце, а не жвавий центр відпочинку.

Окупаційна влада робить спроби створити ілюзію нормального та безпечного життя, намагаючись залучити місцевих жителів та поодиноких “туристів” на відпочинок. У місті встановлюються дитячі батути та інші атракціони, проте очевидно, що ці зусилля є марними. Навіть такі спроби не здатні приховати реальності окупації, і батути також стоять порожніми, не користуючись популярністю.

Порівнюючи різні ділянки узбережжя, видно, що на Солом’яному пляжі людей майже немає, тоді як на Третьому пляжі спостерігається невелике збільшення кількості відпочивальників порівняно з попередніми місяцями. Проте це мізерне зростання не може конкурувати з масштабами минулих років. Загальний стан моря теж не сприяє масовому напливу: узбережжя кишить медузами, що відлякує навіть тих небагатьох, хто наважується скупатися.

Пустота відчувається не лише на пляжах, а й у міських парках Бердянська, які раніше були місцями для прогулянок та відпочинку. Попри бруківку, доглянуті зелені насадження та численні пам’ятники, перехожих там украй мало, що підкреслює загальну атмосферу запустіння, яка панує в місті під окупацією. Загальна ситуація змушує мешканців та потенційних гостей уникати відпочинку в Бердянську, змінюючи традиційний курортний ландшафт.

Водночас, у портовій частині міста, на противагу занепаду туризму, спостерігається активна діяльність. Фотографії свідчать про наявність численних кранів, суден та техніки, що вказує на використання портової інфраструктури окупантами. Цей контраст лише посилює трагічну картину Бердянська, де мирний відпочинок замінено військовими чи логістичними потребами.

До російської окупації Бердянськ був магнітом для тисяч українців, що шукали літній відпочинок на Азовському морі. Його гостинність та доступність робили його одним з найулюбленіших курортів. Однак тепер, у порівнянні з тими щасливими часами, пляжі Бердянська виглядають фактично порожніми, символізуючи втрату свободи та нормального життя, що принесла окупація Запорізької області. Життя в окупації кардинально змінило все.

Вас також можуть зацікавити новини: