Сьогодні, вшановуємо пам’ять нашого земляка, мужнього воїна Дяченка Олександра Вільгельмовича, який загинув під час виконання військового обов’язку.

Олександр Дяченко, герой України, народився 23 серпня 1972 року в селі Могилівка. Його шлях розпочався з освіти у місцевій школі, а продовжився здобуттям знань у політехнічному технікумі. Життя Олександра було нерозривно пов’язане зі службою, він пройшов строкову військову службу та присвятив себе роботі у Службі безпеки України, демонструючи неабияку відданість своїй справі та українському народові.

З 2014 року, коли розпочалася російська агресія, Олександр Дяченко був мобілізований до лав Збройних сил України. Він став відважним учасником антитерористичної операції, служачи у військових частинах як у Вінниці, так і у Хмельницькому. З перших днів повномасштабного вторгнення ворожих військ, старший сержант Олександр Дяченко мужньо захищав Україну, безстрашно перебуваючи на найнебезпечніших ділянках фронту. Його відвага та самовідданість служили прикладом для багатьох.

У 2024 році, на свій день народження, доля випробувала його, завдавши важкого поранення поблизу Курська. Незважаючи на довгий та складний шлях лікування і реабілітації, незважаючи на серйозні проблеми зі здоров’ям, незносний біль та труднощі з пересуванням, його сильний дух та незламний характер допомогли Олександру повернутися до строю. Після відновлення Олександр Дяченко знову став на захист Батьківщини, несучи службу у військовій частині в Гнівані.

Понад десять років Олександр Дяченко сумлінно служив, захищаючи нашу землю від ворогів. Його професіоналізм та відвага були відзначені численними нагородами, що свідчать про його виняткові заслуги:

· медалі «За взірцевість у військовій службі» (двічі),

· медаль «Захиснику Вітчизни»,

· медаль «Учаснику антитерористичної операції»,

· медаль «За оборону України»,

· Знак класності ВДВ (1 клас),

· нагрудний знак «Знак пошани» Міністерства оборони України,

· орден «За мужність» ІІІ ступеня.

За характером Олександр був доброю, щирою, сміливою та надзвичайно працьовитою людиною. Він знаходив радість у простих речах: риболовлі, грі у футбол та відпочинку на природі. Але найвищою його любов’ю була родина: мати, син, який наразі героїчно перебуває на передовій, онук, і, звичайно, його безмежна, палка любов до України. Патріотизм Олександра Дяченка був незламним.

Прощання з Героєм відбудеться завтра у його рідному селі Могилівка (пл.Перемоги, 1/7). Більш детальна інформація буде надана згодом. Ми назавжди запам’ятаємо його подвиг та самовідданість.

Вічна пам’ять і слава справжньому захиснику України!