Олександр з Підгородного – єдиний син у батьків. На фронт пішов добровольцем. Після навчання бойовий шлях починав на Донеччині. Потім – Запорізький напрямок. Був командиром взводу. Хлопці слухали та поважали його.

Того дня, згадує, «летіло все і безперервно». Саша отримав поранення. Ампутація ноги, на жаль, уникнути не вдалося.

Паралельно з реабілітацією тривало протезування. Займався з фізичним терапевтом, аби покращити координацію рухів. Це потрібно для того, щоб швидше знову навчитися ходити.

Уже за тиждень-два Олександр впевнено пересувався. Каже: зробити перші кроки було дуже важко, але й дуже круто. Пішов працювати. Планує одружитися з коханою дівчиною. Та ще й став амбасадором проєкту #ТитаниUA

Приборкати емоції після події, що перевернула життя, було нелегко. Він зміг. Іти вперед, не озираючись, радить й іншим. Олександр – приклад мужності та незламності духу. Незважаючи на важке поранення та ампутацію ноги, він знайшов у собі сили жити далі, працювати та будувати плани на майбутнє. Його історія надихає багатьох, хто опинився у складних життєвих обставинах. Ампутація ноги не стала для нього вироком, а лише новим етапом у житті. Він довів, що навіть після таких серйозних травм можна залишатися сильним, оптимістичним і продовжувати рухатися вперед. Історія Олександра – це історія про те, як важливо не здаватися, вірити в себе та знаходити підтримку у близьких. Ампутація ноги – це виклик, який він прийняв з гідністю та мужністю. Він показує, що життя триває, незважаючи ні на що, і що завжди є місце для мрій, надій та щастя. Він не лише сам повернувся до повноцінного життя, а й допомагає іншим, ставши амбасадором проєкту #ТитаниUA. Його приклад – це потужний стимул для тих, хто пережив подібні випробування, не втрачати віру в себе та свої можливості.