Операція «Вісла»: Пам’ять, що єднає покоління

Минулого тижня село Лозова стало місцем проведення знакового заходу, присвяченого річниці початку трагічної депортації українців з їхніх історичних земель: Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини. Цей період, що охоплює 1944-1951 роки, назавжди закарбувався в історії українського народу. Місце проведення вечора пам’яті – село Лозова, а також сусідні Соборне та Чернелів-Руський – було обрано не випадково. Саме ці населені пункти громади стали домівкою для найбільшої кількості лемків, етнічної групи українців, чиї корені сягають глибини століть на землях, які згодом опинилися у складі Польщі.

“Історія України сповнена трагічних подій, і значна частина з них, на жаль, пов’язана з росією – як імперською, так і комуністичною,” – звернувся до присутніх голова Байковецької сільської громади Анатолій Кулик. “Насильницька депортація українців у 40-х і 50-х роках минулого століття є яскравим прикладом цієї трагедії. Людям давали лише 24 години, щоб покинути рідну землю, на якій вони жили століттями, залишити свої домівки, своє життя.”

“Основною метою цих дій було знищення української ідентичності, руйнування України як нації та держави,” – продовжив він. “Сьогодні ми знову переживаємо надзвичайно важкі часи. І ті, хто вважає, що росія воює лише за території, глибоко помиляються. Її справжня мета залишилася незмінною: стерти нас з лиця землі. Проте я глибоко переконаний, що ми вистоїмо, ми переможемо. Історія довела: Україна нездоланна. Головне – не повторювати помилок минулого, не піддаватися ворожій пропаганді. Наше першочергове завдання зараз – це підтримка Збройних Сил України.”

На пам’ятному знаку, біля якого відбувалася церемонія, викарбувані слова: «Присвячується переселенцям, які були насильно виселені з Польщі в 1944-1946 роках». Саме за їхні душі молилися їхні нащадки та всі, хто прийшов вшанувати пам’ять жертв депортації. Молитву очолив отець Мирон Сачик.

Під час вечора пам’яті прозвучали мистецькі композиції, які допомогли відтворити трагедію тих жорстоких часів. Свої таланти продемонстрували Тетяна Заяць, Анастасія Гайда, Марія Миц, Любов Солтис, Дарія Ткач з будинку культури села Лозова, а також народний аматорський хор «Конар Лемківщини» будинку культури села Соборне (хормейстр Віталій Андрусишин, концертмейстр Петро Пісяк).

Завершився захід потужним закликом:
– Творімо, думаймо, дбаймо про рідні лемківські традиції, адже все, що ми зробимо сьогодні, належатиме майбутньому!