Віктор Орбан та його політичні комунікації Fidesz-KDNP роками використовують ідею зовнішнього ворога для захисту Угорщини. Золтан Раншбург, старший аналітик Інституту “Republikon”, зазначає, що Віктор Орбан представляє це як завдання, яке може виконати лише він. Раніше це були Джордж Сорос, мігранти, Брюссель, а тепер – Україна.

Тібор Дессефі, директор Центру досліджень цифрової соціології Університету Етвеша Лоранда, підкреслює, що пошук ворога завжди був частиною політичного проекту Віктора Орбана. Зараз це досягло апогею в демонізації України, що підвищує ставки у його політичній грі.

Особливий зв’язок між Віктором Орбаном та Путіним також відіграє важливу роль у цьому контексті.

Політична риторика Віктора Орбана постійно спрямована на поляризацію суспільства. Його войовничі заклики мають на меті розділити електорат і поставити себе у вигідне становище. Тому Віктору Орбану потрібно постійно шукати формулювання, які розділяють угорське суспільство та загострюють ситуацію.

Віктор Орбан також використовує зовнішню загрозу для отримання миттєвих вигод. З березня 2020 року Угорщина перебуває у стані надзвичайного стану під різними юридичними обґрунтуваннями. Спочатку це було пов’язано з пандемією коронавірусу, а потім продовжено через війну Росії проти України, хоча вплив війни на Угорщину не завжди очевидний. Надзвичайний стан обмежує повноваження парламенту.

Золтан Раншбург виділяє також давній конфлікт Віктора Орбана з ЄС. Угорський уряд постійно ставить під сумнів європейський консенсус щодо України, і в цій логіці Україна та Євросоюз опиняються на одній стороні проти Угорщини. Крім того, Віктор Орбан погано реагує на критику і використовує пропагандистську машину для підриву довіри до будь-яких зауважень на адресу уряду.

Аналітики вважають, що політика Віктора Орбана щодо України є частиною його стратегії з консолідації влади та отримання політичних вигод. Використання образу зовнішнього ворога, поляризація суспільства та обмеження повноважень парламенту – все це елементи його політичної тактики.

Таким чином, антиукраїнська риторика Віктора Орбана має глибоке коріння та використовується для досягнення різних політичних цілей, від консолідації влади до отримання вигод у відносинах з Європейським Союзом.