У сучасному світі, де кожен шукає своє місце, деякі люди обирають шлях безмежної самовідданості та любові. Однією з таких світлих особистостей є сестра Служебниця Непорочної Діви Марії Юлія Фляк, яка вже протягом п’яти років виконує особливу місію у Львові. Вона є матір’ю-опікункою у львівському дитячому будинку сімейного типу, де виховує десять дівчат. Ця монахиня, сповнена милосердя, також обіймає важливу посаду директора комунальної установи «Центр соціальної підтримки дітей та сімей “Рідні”», демонструючи не лише особисту турботу, а й системний підхід до допомоги нужденним.

Життя у такому великому сімейному осередку сповнене як викликів, так і безмежної радості. Усі вихованки сестри Юлії – це дівчата-підлітки, кожна з яких має свою унікальну історію. Наймолодшій з них – одинадцять років, тоді як найстаршій вже виповнилося двадцять, і вона успішно здобуває вищу освіту, навчаючись у студентському середовищі. Цей віковий діапазон вимагає від опікунки особливого підходу, вміння розуміти потреби кожної дитини, бути їм порадником і опорою на різних етапах дорослішання. Сестра Юлія успішно справляється з цим завданням, створюючи атмосферу взаєморозуміння та любові.

Однією з останніх, хто знайшов свій прихисток у цій великій родині, стала десятирічна Вероніка з Вугледару. Її історія – це свідчення неймовірної стійкості та дива. Вероніка дивом вціліла під час одного з ворожих обстрілів, які щодня тероризують українські міста. Її рідні, жертвуючи собою, накрили дівчинку, тим самим врятувавши їй життя. Цей трагічний, але водночас героїчний епізод підкреслює, наскільки важливим є кожен такий дитячий будинок, що дарує нове життя та надію дітям, які пережили жахливі випробування.

Сестра Юлія незмінно наголошує на важливості співпраці та підтримки з боку місцевих органів влади. Вона високо цінує професійну допомогу та увагу фахівців з управління «Служба у справах дітей» Львівської міської ради, які допомагають забезпечити комплексний підхід до соціальної підтримки дітей. Така взаємодія є ключовою для успішного функціонування сімейних форм виховання та створення належних умов для розвитку кожної дитини. Цей львівський дитячий будинок є прикладом того, як спільними зусиллями можна створити для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, справжній дім, де панують тепло, турбота та віра у світле майбутнє. Історія монахині Юлії та її десяти вихованок – це не просто розповідь про опікунську родину; це гімн милосердю, стійкості та незламності людського духу перед обличчям випробувань. Це нагадування про те, що навіть у найскладніші часи можна знайти сили дарувати любов і надію тим, хто цього найбільше потребує. Цей сімейний дитячий будинок у Львові є маяком надії для багатьох. Монахиня Юлія стала справжнім прикладом безкорисливої любові та відданості дітям.

Особлива увага приділяється інтеграції дівчат у суспільство. Старші дівчата, що є студентками, показують приклад молодшим, як важливо прагнути до знань і розвитку. Сестра Юлія створює умови для їхньої освіти, розвитку талантів та соціальної адаптації. Усі ці аспекти роблять цей дитячий будинок сімейного типу місцем, де кожна дитина відчуває себе важливою та захищеною. Завдяки таким ініціативам, як діяльність сестри Юлії та її центру, українські діти отримують шанс на повноцінне та щасливе життя, незважаючи на всі труднощі, з якими їм довелося зіткнутися. Це єдиний шлях до відновлення та розбудови сильного майбутнього України, де кожна дитина буде відчувати себе у безпеці та любові. Проєкт монахині Юлії є яскравим прикладом соціальної підтримки та безмежної турботи про наймолодших громадян.