Працевлаштування неповнолітніх: особливості та права в Україні

Працевлаштування неповнолітніх – важлива тема, що потребує уваги як з боку молодих працівників, так і роботодавців. В Україні, особи віком від 14 до 18 років вважаються неповнолітніми та мають особливі права у трудових відносинах. Згідно зі статтею 187 Кодексу законів про працю України, неповнолітні у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, але користуються додатковими пільгами в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та інших умов праці.

Проте, існують певні обмеження, які необхідно враховувати. Трудове законодавство України встановлює обмеження для охорони здоров’я неповнолітніх працівників. Зокрема, працевлаштування неповнолітніх до 14 років заборонено. З 14 років підліткам дозволяється працювати у вільний від навчання час за згодою одного з батьків або опікуна та за умови виконання легкої роботи. З 15 років потрібна згода батьків або опікуна, а з 16 років обмеження відсутні.

Трудовий договір з неповнолітніми особами обов’язково укладається у письмовій формі. За загальним правилом, випробувальний термін при прийнятті на роботу для осіб, які не досягли 18 років, не встановлюється. Проте, під час дії воєнного стану, умова про випробування може бути встановлена для будь-якої категорії працівників, але це є правом, а не обов’язком роботодавця.

Працевлаштування неповнолітніх заборонено у небезпечних та шкідливих умовах праці. Підліткам не можна виконувати важку та підземну роботу, а також роботи, включені до Переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці. Зокрема, особи до 18 років не можуть працювати на виробництвах, пов’язаних із виготовленням, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вибухонебезпечних речовин чи отрутохімікатів, займатися торгівлею або зберіганням лікеро-горілчаної продукції, працювати водіями автомобілів тощо.

Перед працевлаштуванням неповнолітні обов’язково проходять попередній медичний огляд, а в подальшому, до досягнення 21 року, щорічно підлягають обов’язковому медичному огляду (стаття 191 КЗпП України, стаття 11 Закону України “Про охорону праці”).

Для неповнолітніх працівників встановлено скорочену тривалість робочого часу:

• особам від 16 до 18 років – до 36 годин на тиждень (включно);
• особам від 15 до 16 років – до 24 годин на тиждень (включно);
• учням віком від 14 до 15 років, які працюють під час канікул, – не більше 24 годин на тиждень.

Також, неповнолітнім заборонена робота у нічний час, у вихідні дні, понаднормована робота та відрядження. Існують норми ваги речей, які допустимі для переміщення та підіймання. Заборонені роботи, пов’язані з підійманням і переміщенням речей, маса яких перевищує встановлені граничні норми (стаття 11 Закону України “Про охорону праці”).

Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час. У перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на підприємстві.

Звільнення неповнолітніх осіб відбувається за загальними правилами трудового законодавства, але звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за згодою служби у справах дітей. У разі, коли виконання трудового договору неповнолітнім працівником загрожує його здоров’ю або порушує його законні інтереси, батьки, усиновителі чи піклувальники неповнолітнього, а також державні органи мають право вимагати розірвання трудового договору (ст. 199 КЗпП України).

Головний державний інспектор Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Лідія ТІХОНОВА