ОСТАННЯ ДОРОГА ДО РІДНОГО ДОМУ…
🕯12.02.2025 – скорботний день для всіх жителів Староушицької громади.
💔ПРОЩАННЯ З ГЕРОЄМ – СКРИПНИКОМ Валентином Олександровичем!🇺🇦
Вічна пам’ять та слава воїну!
Герої не вмирають!🇺🇦

Сьогодні Староушицька громада схиляє голови в глибокій скорботі, проводжаючи в останню путь свого героя – Скрипника Валентина Олександровича, який віддав життя за Україну. Цей день, 12 лютого 2025 року, назавжди залишиться в серцях земляків як день невимовного болю та втрати. Ми втратили не просто воїна, ми втратили сина, брата, друга, який відважно захищав рідну землю від ворога. Його подвиг – приклад мужності та самовідданості, який надихатиме прийдешні покоління українців. Скорбота охоплює кожну родину, кожен дім, адже втрата Героя – це втрата для всієї громади. Немає слів, щоб висловити весь біль та співчуття рідним та близьким Валентина. Вічна пам’ять герою! Його ім’я назавжди буде вписано золотими літерами в історію Староушицької громади та України. Слава Україні! Героям слава!

Траурний день у Старій Ушиці – прощання з Героєм.

Сьогодні, 12 лютого 2025 року, Староушицька громада з глибоким сумом та невимовною скорботою попрощалася зі своїм Героєм – Скрипником Валентином Олександровичем. Валентин віддав своє життя, захищаючи свободу та незалежність України. Його мужність та відвага назавжди залишаться в пам’яті кожного з нас. Прощання відбулося в атмосфері глибокої скорботи та пошани до загиблого воїна. Жителі громади висловлювали щирі співчуття рідним та близьким Валентина, підтримуючи їх у ці важкі хвилини. Вічна пам’ять Герою!

Герої не вмирають! Вони вічно житимуть у наших серцях, у пам’яті про їхні подвиги та самопожертву. Слава Україні! Слава Героям!

Староушицька громада: вшанування пам’яті Героя.

У скорботний день 12 лютого 2025 року Староушицька громада зібралася, щоб віддати останню шану Скрипнику Валентину Олександровичу. Ця подія стала символом єдності та підтримки у важкі часи. Люди прийшли, щоб висловити свою подяку Герою за його подвиг, за його відвагу та самовідданість. Сльози на очах, стиснуті кулаки, тихі молитви – все це було вираженням глибокої скорботи та пошани до загиблого воїна. Вічна пам’ять та слава Герою! Герої не вмирають!