💔🇺🇦🇺🇦 Остання дорога: рідна земля прийняла Героя Віталія Козла на вічний спочинок

Сьогодні Рожище знову оповив невимовний біль та смуток – на щиті повернувся на батьківщину загиблий воїн 118-ї окремої механізованої бригади Віталій Петрович Козел. Війна забрала життя ще одного молодого захисника, залишивши глибокі рани в серцях його батьків, сестри та всієї родини. Ця непоправна втрата стала черговим нагадуванням про страшну ціну, яку Україна платить за свою свободу.

🙏 Біля пам’ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида. Священники Православної Церкви України разом із громадою молилися за безсмертну душу воїна Віталія Козла. Міський голова Рожища, В’ячеслав Поліщук, висловив родині глибокі співчуття та подякував за подвиг Героя, який став прикладом мужності для всіх українців. Однокласники Віталія згадують його як спокійного та доброго хлопця, який ніколи не чинив зла.

Після спільної молитви траурний кортеж вирушив до рідної домівки Героя у село Ольганівка. Від рідної школи, де учні та вчителі зустрічали полеглого захисника навколішки, до самого дому дорога Віталія Козла була встелена квітами на знак пам’яті та вдячності.

У мирному житті Віталій Козел вів звичайне сільське життя, працював, будував сімейне майбутнє з дружиною. Однак повномасштабне вторгнення Росії перекреслило ці плани. На рідному подвір’ї зібралися рідні, друзі та односельці, щоб попрощатися з Героєм. «Віталій був надзвичайно доброю людиною. Коли почалася війна, він активно долучався до волонтерської діяльності, допомагаючи готувати їжу для військових. Ми вірили, що він у полоні, але, на жаль, надія не справдилася», – розповідає сусідка Любов Оніщук. З покликом серця Віталій став на захист України, брав участь у важких боях на Запорізькому напрямку.

💔🇺🇦🇺🇦 Герой загинув в бою за Україну, її свободу та незалежність 3 грудня 2023 року поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області. Майже два роки тривала остання дорога захисника Віталія Козла додому. У невимовному смутку біля домовини Героя стояли його молода дружина, сестра та батько, який не міг стримати сліз. Від рідного дому під звуки військового оркестру та церковні піснеспіви тіло загиблого захисника провадили до храму, де відспівали Героя. Останнє прощання відбулося на сільському кладовищі під звуки Державного гімну та військовий салют. Синьо-жовтий стяг, яким була вкрита домовина, передали дружині Віталія як символ свободи, за яку він мужньо боровся.

🕯️🙏 Вічна пам’ять полеглому Віталію Козлу, який навіки увійшов до Небесного війська! Вічна шана і слава Герою!