Останній день зими… Україна знову плаче, проводжаючи в останню путь своїх Героїв. Великомостівська громада сьогодні схилила голови перед світлою пам’яттю Михайла Кісілевича, Захисника з села Бутин, який віддав своє життя за Україну. Небо оплакувало його відхід рясним дощем, а люди – гіркими сльозами. Йому було лише 34 роки…

Михайло Кісілевич був молодим чоловіком, сповненим сил і мрій. Не роздумуючи, він став на захист рідної Батьківщини, залишивши вдома батьків, кохану сім’ю та двох маленьких синочків. Він пішов у бій, щоб ми могли жити у вільній країні. Його серце билося в такт із серцем України, але війна забрала його, обірвавши життя молодого Героя.

Вся громада села Бутини, а також жителі навколишніх населених пунктів зібралися, щоб віддати Михайлу останню шану. Жалобна процесія супроводжувала його у рідний дім, де на нього чекали нескінченний біль та розпач. Але разом з тим, у серцях людей – безмежна вдячність за його подвиг. У будинку, де лунав дитячий сміх та звучали теплі слова, тепер панувала скорбота, що назавжди залишиться в пам’яті тих, хто його знав.

Похоронили Героя у рідному селі Бутини за християнським звичаєм та з усіма військовими почестями. Його подвиг назавжди залишиться в серцях українців, як приклад мужності та самовідданості. Ім’я Михайла Кісілевича назавжди буде вписано в історію України, як ім’я справжнього Героя.

Дорогий воїне Михайле, ти повернувся додому, але твоя душа тепер з Богом. Спочивай з миром, наш Герою. Вічна тобі пам’ять і слава. Україна завжди пам’ятатиме своїх синів та дочок, які віддали життя за її свободу та незалежність. Ми ніколи не забудемо подвиг Михайла Кісілевича та всіх Героїв, які стали на захист України.

🇺🇦Героям слава!