Останній земний шлях Героя: громада попрощалась із Максимом Пасатом25 червня 2025 року у тихому селі Будище відбулася глибоко скорботна церемонія прощання з Максимом Пасатом, відданим захисником України, чиє життя трагічно обірвалося 17 червня того ж року. У свої юні 22 роки Максим Пасат віддав найцінніше – своє життя – у боротьбі за свободу та незалежність нашої держави від російського агресора. Його жертовність є безцінною і назавжди залишиться в серцях українців.Молодий, але надзвичайно сміливий воїн, Максим Пасат служив стрільцем механізованого відділення у складі 53-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України. Він незмінно виконував найскладніші та найнебезпечніші бойові завдання на одних із найгарячіших ділянок фронту. Його військовий шлях був сповнений відваги та непохитної волі до перемоги. Останній бій Максима Пасата відбувся у Бахмутському районі Донецької області – на землі, яка щодня потерпає від безжальних ударів ворога, де гинуть тисячі українських синів і дочок. Саме там, на цій багатостраждальній землі, і обірвалося молоде життя Максима Пасата, який до останнього подиху стояв на захисті Батьківщини.Цей скорботний день у Будищі зібрав сотні людей: рідних та близьких, друзів, побратимів по зброї, односельців та всіх небайдужих громадян, які прийшли віддати останню шану Герою. Атмосфера була сповнена невимовного болю та глибокої поваги. На прощальній церемонії відбулось меморіальне богослужіння, під час якого священики молилися за упокій душі загиблого воїна, а присутні не могли стримати сліз. Кожне слово, кожна молитва були пронизані вдячністю за подвиг Максима Пасата та безмежним сумом за втратою.Поховання Максима Пасата відбулося на сільському кладовищі. Церемонія супроводжувалася військовими почестями: трикратним прощальним пострілом військового салюту, що пролунав над селом, сповіщаючи про відхід ще одного героя до небесного війська. Державний прапор України, яким був покритий труну, було передано родині як символ незламності духу та вічної вдячності нації. Цей момент став ще одним гірким нагадуванням про ціну, яку Україна платить за своє майбутнє.Пам’ять про Максима Пасата житиме в наших серцях, у молитвах та в безмежній вдячності за його неймовірний подвиг. Він назавжди залишиться не лише іменем у списках полеглих, а й символом незламної мужності, самопожертви та безмежної любові до України. Його ім’я буде вписано золотими літерами в історію нашої країни. Вічна і світла пам’ять Герою. Доземний уклін за його жертовність та відданість. Щирі співчуття та підтримка родині та близьким, які переживають невимовне горе втрати. Україна пам’ятатиме кожного свого захисника.