Останній шлях Героя: село Доброгостів провело в останню путь Андрія Петрусяка

У світлий тиждень перед Великоднем, коли Україна схиляється перед світлим святом Воскресіння Христового, село Доброгостів Трускавецької громади було огорнуте глибоким смутком. Громада попрощалася зі своїм відважним земляком, захисником України Андрієм Петрусяком, який повернувся додому на щиті. Ця трагічна подія стала ще одним гірким нагадуванням про ціну, яку Україна платить за свободу.

Андрій народився 28 травня 1978 року в Доброгостові, де провів дитинство, працював та будував плани на майбутнє. Але мирне життя обірвала війна, покликавши його стати на захист рідної землі. Андрій служив сапером у військовій частині А 4447, маючи звання старшого солдата, і з честю виконував найнебезпечніші бойові завдання. Його героїзм та відвага назавжди залишаться в пам’яті тих, хто його знав.

Трагічна звістка про загибель Андрія на Покровському напрямку прийшла ще в лютому 2024 року. Протягом більше ніж року його рідні – старенький батько, рідний брат і донька – жили в болісному очікуванні, сподіваючись гідно попрощатися зі своїм захисником. І лише тепер, напередодні Великодня, Андрій повернувся до рідної землі, щоб знайти вічний спокій.

Похоронна процесія розпочалася від батьківського дому загиблого воїна. Здавалося, все село вийшло, щоб востаннє вклонитися своєму Герою. Колона людей розтягнулася вулицями Доброгостова, висловлюючи свою шану та скорботу. Хтось ніс квіти, хтось державні прапори з чорними стрічками, але кожен приніс своє щире співчуття та вдячність за подвиг Андрія.

У церкві Святого Миколая Чудотворця отець Любомир Кушнір відправив прощальну службу, віддаючи шану загиблому воїну. В тиші храму лунали слова молитви за упокій душі Андрія та за силу тим, хто втратив найдорожче. Ці молитви звучали особливо гірко напередодні Великодня, коли серця сповнені надією та очікуванням.

Прощання з захисниками України завжди важке, особливо у світлі свята, такого як Великдень. Але саме в ці дні, коли християни згадують страждання і воскресіння Христа, смерть Андрія Петрусяка набуває особливого символічного значення – як жертва за життя та свободу інших. Його подвиг – це приклад мужності та самопожертви, який надихає та зміцнює віру в перемогу.

Поховали Героя на місцевому кладовищі. Низький уклін, сльози близьких і скорботна тиша односельців супроводжували Андрія в останню путь. Над могилою майоріли синьо-жовті прапори – символ України, за яку він віддав найдорожче – своє життя. Вічна пам’ять про Андрія Петрусяка назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав та любив.

Пам’ять про старшого солдата Андрія Петрусяка назавжди збережеться в серцях жителів Доброгостова. Його ім’я стало ще одним символом незламності українського духу і готовності захищати свою землю ціною власного життя. Нехай його героїзм буде прикладом для майбутніх поколінь.

Спочивай з миром, наш Герою… Вічна пам’ять і слава Андрію Петрусяку! Ми ніколи не забудемо його подвиг.