Рішення про вихід з конвенції обґрунтовується нагальною потребою в оборонних засобах, особливо на тлі складнощів із забезпеченням нових поставок артилерії та боєприпасів. Це дозволить українським військовим використовувати весь доступний арсенал для захисту своїх територій. Як зазначив один з українських військових, Олексій, який сам постраждав від вибуху протипіхотної міни, але підтримує це рішення: “Росія не дотримується жодних конвенцій, то чому ми маємо? Ми маємо це зробити, тому що, якщо ми замінуємо (нашу землю), то в нас буде шанс не здати її”. Ця позиція підкреслює прагматичний підхід до питання національної безпеки.

Військові аналітики та правозахисні організації погоджуються, що російські сили активно застосовують протипіхотні міни. Це створює серйозні виклики для української оборони. Близько чверті території України наразі забруднено мінами або нерозірваними боєприпасами. Крім того, прифронтові зони та окремі ділянки Курської області з боку Росії також щільно заміновані. Такий масштаб використання мін агресором змушує Україну переглядати свою стратегію.

Фахівці у сфері військової справи підкреслюють, що протипіхотні міни є ефективним засобом протидії новій тактиці Росії, яка полягає у відправленні невеликих штурмових загонів, що часто пересуваються на мотоциклах. “Коли наша сторона не має великої кількості піхоти на передовій, створення системи перешкод за допомогою таких мін посилює оборону, тож ми не покладаємося винятково на БПЛА чи артилерію”, – пояснює науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень України Микола Бєлієсков. Це свідчить про те, що використання протипіхотних мін стає не лише тактичною перевагою, а й стратегічною необхідністю в умовах асиметричної війни.

Можливість дистанційного мінування також надає значні переваги. Командир роти саперів з 59-ї окремої штурмової бригади “Ворон” розповів, що великі роторні дрони можуть розгортати до 70 протипіхотних мін за один раз, дозволяючи ефективно мінувати віддалені та важкодоступні райони. Це відкриває нові можливості для створення мінно-вибухових загороджень, що значно ускладнить маневри противника.

Україна та протипіхотні міни: подальші кроки

Рішення про вихід України з Оттавської конвенції, оголошене народним депутатом Романом Костенком 29 червня, відкриває шлях до налагодження власного виробництва протипіхотних мін. Член комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський зазначив, що українські виробники незабаром можуть розпочати випуск таких засобів ураження. Крім того, Україна зможе закуповувати міни у країн, які не ратифікували конвенцію. Цей крок є частиною широкого комплексу заходів, спрямованих на зміцнення оборонного потенціалу країни та забезпечення її суверенітету в умовах триваючої агресії. Використання протипіхотних мін, за словами військових та аналітиків, є вимушеним, але необхідним кроком для захисту життів українських військових та збереження територіальної цілісності держави.