Сьогодні у Миргороді, у сквері Козацької слави, поруч із синьо-жовтим Державним прапором замайорів біло-чорний Прапор Надії — символ підтримки українських військовополонених та зниклих безвісти. Цей знак єднання та спільної боротьби є важливим елементом у сучасному контексті, нагадуючи про неоціненний внесок тих, хто перебуває у неволі.

Урочисте підняття Прапора Надії відбулося за участі майора медичної служби Анатолія Пляшника, який особисто пройшов через полон та успішно повернувся додому. Його досвід слугує потужним свідченням важливості такої підтримки.

Разом із ним у церемонії підняття Прапора Надії взяли участь ключові посадовці: Миргородський міський голова Сергій Соломаха, голова Миргородської районної військової адміністрації Віталій Дяківнич та голова районної ради Наталія Гирка. Їхня присутність підкреслює загальну значущість ініціативи для громади.

Прапор Надії — це не просто полотнище, а неофіційний символ, що виник у 2025 році з ініціативи захисника Маріуполя Сергія Волинського (позивний — Волина). Білий колір символізує надію, прагнення до свободи та бажання повернення додому. Чорний колір уособлює біль, страждання та невимовні труднощі, з якими стикаються ті, хто досі залишається у полоні, їхні родини та близькі.

Ця важлива ініціатива покликана постійно нагадувати кожному українцю, що боротьба триває не лише на передовій, але й за долю та повернення тих, хто чекає визволення. Миргород, приєднавшись до цієї акції, демонструє свою солідарність, об’єднуючи міста та серця українців. Підняття прапора є потужним актом підтримки, закликом до активних дій, до збереження пам’яті про кожного полоненого та до незламної віри в їхнє неминуче повернення. Ми пам’ятаємо кожного, кого втратили, кого доля забрала в полон. Ми підтримуємо їхні родини та віримо в повернення.

Пам’ятаємо. Підтримуємо. Чекаємо.