Сьогодні Україна відзначає 34-тю річницю проголошення незалежності. Події 24 серпня 1991 року означали перемогу у довгій боротьбі за державність. Проте, крізь десятиліття, українці знову змушені відстоювати свою свободу та суверенітет у повномасштабній війні, що ведеться Російською Федерацією.

Українська революція та боротьба за самостійність

Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року історики справедливо називають відновленням української державності. Це було логічним продовженням боротьби, що розпочалася ще за часів Української революції (національно-визвольних змагань) 1917-1921 років.

Саме з того періоду сучасна Україна успадкувала свої національні символи: герб, прапор і гімн. Також було закладено основи для запровадження національної грошової одиниці – гривні, утвердження української мови як державної, та принцип соборності українських земель. У бурхливі роки національно-визвольних змагань були створені перші державні інституції: український парламент – Центральна Рада, та перший український уряд – Генеральний Секретаріат Центральної Ради.

Задекларована самостійність Української народної республіки (УНР) була закріплена у 1918 році на тлі агресії більшовицьких військ, які наступали на Київ. Героїчний подвиг молодих українських захисників у бою під Крутами став символом нескореності та віддав можливість призупинити наступ ворожих загонів. УНР здобула дорогоцінний час для участі в укладенні Берестейського миру, що приніс міжнародне визнання та важливу військову допомогу.

Попри складну політичну ситуацію, часті зміни влади та остаточне встановлення радянського контролю на довгі роки, період Української революції ознаменувався ще однією надзвичайно важливою подією – проголошенням Акту Злуки земель УНР та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в єдину, соборну Україну. Це стало потужним символом єдності нації.

Боротьба в роки Другої світової та діяльність УПА

Територія України зазнала неймовірних руйнувань та стала ареною найзапекліших боїв Другої світової війни. Однак, навіть у ті складні часи, українці не припиняли своєї боротьби за незалежність рідної землі.

30 червня 1941 року, після відступу радянських військ зі Львова, Організація українських націоналістів під проводом Степана Бандери (ОУН(б)) проголосила Акт відновлення Української Держави. Це історичне рішення охопило західні області України, Житомирщину та західні райони Київщини, де представники ОУН урочисто проголошували Акт на численних зібраннях народу.

У відповідь на це нацистська влада розпочала масові арешти українських патріотів. У таких умовах ОУН була змушена перейти в підпілля, організувавши рух опору як проти німецьких загарбників, так і проти червоноармійців. Вже наприкінці 1942 року було створено Українську повстанську армію (УПА).

Головною метою УПА було підготувати потужне загальнонаціональне повстання, яке мало розпочатися в момент взаємного виснаження СРСР та нацистської Німеччини. Це повстання мало призвести до створення самостійної єдиної української держави, яка б об’єднала всі етнічні українські землі.

Після поразки нацистської Німеччини та завершення Другої світової війни, УПА продовжувала боротьбу за незалежність України, протистоячи комуністичному тоталітарному режиму. Опір в українському підпіллі тривав аж до середини 1950-х років, демонструючи незламний дух нації.

Історичний Акт проголошення Незалежності України

Серпень 1991 року був надзвичайно насиченим подіями. На тлі державного перевороту в Москві та спроби усунути від влади радянського лідера Горбачова, 24 серпня тисячі киян зібралися на мітинг під стінами Верховної Ради. У цей день у парламенті проходило позачергове засідання, що мало вирішальне значення для долі країни.

Через високий рівень напруги серед присутніх на мітингу громадян, депутати прийняли безпрецедентне рішення – транслювати події, що відбувалися в залі засідань, на вулицю. Ця трансляція була першою в історії українського парламенту.

У результаті засідання більшість депутатів проголосували за ухвалення Акту проголошення незалежності України. Документ, що складався всього з 93 слів, був надрукований на машинці та розмістився на одному аркуші паперу. Він став символом відновленої державності.

Цікавим фактом є те, що чернетку Акту написали вранці 23 серпня депутати Леонтій Сандуляк та Левко Лук’яненко у звичайному шкільному зошиті. Вибір слова “акт” був зумовлений тим, що термін “закон” здавався їм надто буденним і міг натякати на багаторазовість дії, тоді як “акт” підкреслював одноразовість та історичність події.

Під час підписання Акту депутати залишали на ньому патріотичні написи: “Слава Україні”, “Ще не вмерла і не вмре” (з Герба), “Від сьогодні – будьмо”.

Революційні події за часів Незалежності

Після здобуття незалежності українці продовжували відстоювати демократичний шлях розвитку країни. Однак, дії влади неодноразово спонукали громадян до протестів, які стали каталізаторами доленосних змін в історії України.

• 
  Помаранчева революція

У листопаді 2004 року українці вийшли на Майдан Незалежності через масові фальсифікації під час виборів президента. Прихильники кандидата Віктора Ющенка зібралися в центрі Києва, вимагаючи визнати недійсними результати голосування, за якими перемогу здобув Віктор Янукович.

Українському народу тоді вдалося домогтися проведення повторного другого туру виборів. У результаті перемогу здобув Ющенко, а Верховна Рада ухвалила важливі зміни до Конституції, що обмежували президентські повноваження, посилюючи роль парламенту.

• 
  Революція Гідності

Однак, згодом Януковичу вдалося повернутися до влади. Восени 2013 року, через рішення його уряду призупинити процес євроінтеграції України, спалахнули нові масштабні протести. Жорстокий розгін мирних активістів силовими структурами спричинив ще більшу хвилю народного обурення. Впродовж зими 2013-2014 років, внаслідок сутичок з правоохоронцями, загинуло понад 100 мирних громадян, що стало трагічною сторінкою в історії.

Результатом Революції Гідності стала втеча Януковича з країни та зміна влади. На жаль, цією дестабілізацією скористалася Російська Федерація, розпочавши агресію проти України.

Російське вторгнення та боротьба за незалежність

Питання приналежності Криму завжди було предметом суперечок між Україною та РФ. Однак, на тлі подій Революції Гідності, Росія здійснила анексію півострова, але на цьому її агресивні дії не зупинилися.

Протягом весни 2014 року проросійські сили, підтримувані РФ, захопили низку міст на Донеччині та Луганщині, проголосивши там так звані ” “ДНР” ” та ” “ЛНР” “.

Українські Збройні Сили розпочали Антитерористичну операцію, в ході якої вдалося звільнити значну частину окупованих територій. Незважаючи на спроби врегулювання конфлікту через переговори, агресія тривала, що врешті-решт призвело до повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Сьогодні боротьба українського народу за своє право жити вільно на своїй землі продовжується, демонструючи надзвичайну стійкість та патріотизм.