Сьогодні, 14 жовтня, Миргород вшановує пам’ять свого першого демократично обраного міського голови, видатного громадського і політичного діяча Василя Пилиповича Третецького. Цього дня йому б виповнилося 70 років. Його життєвий шлях – це приклад відданості Україні, незламної боротьби та служіння громаді. Для всіх, хто знав і пам’ятає Василя Третецького, його історія є джерелом натхнення.

З глибокою повагою та вдячністю за вагомий внесок у розвиток Миргорода та становлення незалежної української держави, діючий міський голова Сергій Соломаха та секретар міської ради Олександр Гуржій вшанували пам’ять Василя Третецького. Вони поклали квіти до пам’ятного каменя, встановленого на місці трагічного замаху на його життя у 2014 році. Це місце стало символом пам’яті про події, які назавжди змінили історію нашої країни.

Василь Пилипович Третецький народився 14 жовтня 1955 року на Вінниччині. Його шлях до служіння розпочався у лавах Збройних Сил, де він, полковник, закінчив Харківське військове авіаційно-технічне училище. У 1991 році він став одним із перших офіцерів, які склали присягу на вірність незалежній Україні, активно виступаючи за утвердження української мови у війську.

Саме в Миргороді його талант керівника та громадського діяча розкрився найповніше. З 1994 по 2000 рік Василь Третецький очолював Миргородську міську раду. Це були вирішальні роки становлення, що вимагали рішучості та стратегічного бачення. Василь Третецький стояв в авангарді національно-патріотичних сил Миргородщини, докладаючи значних зусиль для демонтажу тоталітарної символіки та повернення вулицям міста історичних назв – ініціатива, що зробила Миргород піонером на Полтавщині.

Найкращим пам’ятником Василю Пилиповичу, який залишив глибокий слід у серцях миргородців, стало втілення його прагнення захищати інтереси громади. У 1996 році, завдяки ініціативі мера Третецького, було зведено пішохідний міст через річку Хорол. Цей об’єкт, побудований у рекордні терміни, забезпечив газифікацію та розвиток інженерних мереж віддаленого мікрорайону Дранки, мешканці якого десятиліттями чекали на ці зміни. Люди, щиро вдячні, одразу назвали його «мостом Третецького» – назва, що збереглася донині, свідчить про безмежну повагу до керівника, який завжди пріоритезував потреби громади.

Після завершення каденції міського голови Василь Третецький не припиняв активної громадської діяльності. Він обіймав посаду заступника голови Харківської ОДА. Його незмінна принципова позиція – відстоювання європейських цінностей, демократії, української мови та національних традицій – завжди була незламною. Його патріотизм, безкомпромісний та щирий, викликав як глибоку повагу прихильників, так і неприйняття з боку носіїв старої ідеології.

Під час Революції Гідності Василь Третецький був активним учасником подій. Він очолив у Миргороді Штаб Національного Спротиву, організовував підтримку для протестувальників у Києві, ініціював збір допомоги. Засновані з його ініціативи Народні Віче стали ефективною школою самоврядування на місцевому рівні.

Після трагічних подій у Києві, Василь Пилипович заснував Благодійний фонд соціальної реабілітації учасників Майдану, щоб допомогти пораненим героям відновити здоров’я на миргородських курортах.

Його безкомпромісна боротьба за ідеали Майдану та рішучість стали фатальними. 25 березня 2014 року, через дев’ять днів після тяжкого вогнепального поранення, отриманого внаслідок замаху в центрі Миргорода, Василь Пилипович Третецький пішов з життя у лікарні Харкова. Його смерть стала болючою втратою для всіх, хто знав цього видатного патріота.

Смерть Василя Третецького стала непоправною втратою, але його боротьба та ідеали не були марними. Миргород гідно вшанував свого Героя: 25 березня 2016 року рішенням Миргородської міської ради Василю Третецькому було посмертно присвоєно високе звання “Почесний громадянин Миргорода”.

Василь Пилипович Третецький прожив яскраве, наповнене змістом життя, продемонструвавши свою глибоку любов до людей та України через безліч значних і малих справ. Його принциповість, мужність і відданість ідеалам залишаються світлим і гідним прикладом для прийдешніх поколінь миргородців. Поки ми пам’ятаємо його заслуги, його дух житиме у розбудові нашої громади та незалежної держави.