О 9:00 за київським часом вся Україна вшановує пам’ять загиблих українців. Ми згадуємо всіх, хто боровся, всіх військових і цивільних, дорослих і дітей. Ми згадуємо всіх, хто міг би жити, якби не жорстока війна, розпочата росією.

У цей скорботний час вся країна об’єднується, щоб віддати шану тим, хто пожертвував найціннішим – своїм життям – заради свободи та незалежності України. Це день, коли ми згадуємо героїзм наших захисників, як на передовій, так і в тилу, а також невинних жертв агресії, які постраждали від рук загарбників. Кожна втрачена душа – це невимовна трагедія для українського народу, незагойна рана в серці кожного з нас.

Пам’ять про загиблих – це не лише данина поваги, а й потужний стимул для нас, тих, хто залишився жити. Вона нагадує нам про ціну миру та свободи, про важливість боротьби за майбутнє нашої держави. Ми зобов’язані пам’ятати кожного, хто віддав життя, і зробити все можливе, щоб їхня жертва не була марною. Це означає продовжувати боротьбу, підтримувати наших воїнів, допомагати постраждалим і відбудовувати країну, яка стала міцнішою завдяки подвигу цих людей.

Сьогоднішня хвилина мовчання – це спільний акт національної скорботи та єдності. Це час для роздумів про минуле, про теперішнє та про майбутнє, яке ми будуємо разом. Ми не маємо права забувати, але ми також маємо плекати надію і віру в перемогу. Пам’ятаймо всіх, хто загинув, і будьмо гідними їхньої пам’яті.