О 9-й годині на всій території України, як і щодня, ми вшановуємо пам’ять українців, які віддали своє життя, захищаючи нашу землю та майбутнє. Ми згадуємо всіх, хто став на захист Батьківщини – наших хоробрих військових, які стояли до останнього подиху, та всіх цивільних, чиї життя обірвала жорстока агресія. Ми пам’ятаємо дорослих і дітей, стареньких і молодих – усіх, хто міг би ще жити, творити, любити, якби не підступна та несправедлива війна, розв’язана росією. Це день, коли Україна зупиняється, щоб віддати шану найвищій жертві – життю.

Це не просто мить мовчання; це глибокий акт національної єдності та вдячності. Кожен, хто загинув, – це незагойна рана в серці України. Кожна втрачена душа – це невимовний біль для родини, друзів та всієї країни. Ми згадуємо їхні посмішки, їхні мрії, їхній внесок у наше спільне майбутнє, яке вони так самовіддано боронили. Їхня жертва – це найвища ціна, яку вони заплатили за нашу свободу та незалежність. У ці хвилини ми відчуваємо зв’язок із кожним, хто боронив і боронитиме Україну. Ми проводимо всеукраїнське вшанування пам’яті загиблих.

Пам’ять про полеглих героїв – це те, що об’єднує нас, робить сильнішими та спонукає до боротьби за справедливість. Вони віддали найцінніше – своє життя – за те, щоб ми могли жити на своїй землі, вільно розмовляти рідною мовою, будувати своє майбутнє. Це наш обов’язок – зберегти світлу пам’ять про них, передати цю пам’ять наступним поколінням, щоб ніколи не було забуття. Ми не маємо права забувати ціну, яку платить Україна за своє існування. Належне вшанування пам’яті – це наш духовний обов’язок.

Україна переживає надзвичайно складні часи, але дух нашого народу незламний. Кожен день о 9:00 – це нагадування про те, за що ми боремося, і про тих, хто вже не побачить перемоги. Ми робимо це для них, для пам’яті про них, для майбутнього, яке вони мріяли побачити. Вшановуючи їхню пам’ять, ми утверджуємо нашу волю до перемоги та надію на мирне небо над Україною. Нехай кожна згадка буде вдячною, а кожна молитва – сильною. Ми пам’ятаємо. Ми не забудемо. Це наша непохитна позиція, наше національне самоусвідомлення. Кожна нова жертва лише зміцнює нашу рішучість досягти миру та справедливості, гідно вшановуючи подвиг тих, хто нас залишив. Наше вшанування пам’яті – це фундамент нашої єдності.