Сьогодні, коли минає ще один рік з трагічного дня, коли Україна втратила одного зі своїх найвідданіших синів, Юрія Юрійовича Паславського, ми з глибоким сумом і водночас безмежною гордістю вшановуємо його світлу пам’ять. Юрій Паславський, що народився 17 вересня 1987 року, поклав своє життя за свободу та незалежність нашої Батьківщини 6 липня 2022 року. Його ім’я навічно вписане в пантеон українських героїв, що своїми грудьми захищали мир та майбутнє нації.Шлях Юрія – це яскравий приклад незламності духу та самовідданості. Він був справжнім патріотом, який не вагаючись став на захист рідної землі, усвідомлюючи, яка висока ціна стоїть за свободою. Його головним бажанням було, щоб його діти, а також усі наступні покоління українців жили у вільній, суверенній та незалежній Україні. Ця мрія стала рушійною силою його боротьби, а його жертовність – невід’ємною частиною великої боротьби українського народу за своє право на існування.Пам’ять про Юрія Паславського – це не просто спогад про загиблого воїна, це заклик до дії, нагадування про те, що мир і свобода ніколи не даються легко. Кожен день, який ми проживаємо під мирним небом, – це результат тисяч таких жертов, як його. Ми маємо пам’ятати, якою ціною здобувається наша незалежність, і бути гідними спадкоємцями тих, хто поклав своє життя на вівтар Батьківщини.Його подвиг – це урок мужності для всіх нас. Юрій показав, що таке справжня любов до України, що таке готовність віддати найцінніше заради її майбутнього. Навіть у найскладніші моменти, коли здається, що надії немає, саме такі герої, як Юрій Паславський, є джерелом натхнення та віри у перемогу. Їхня пам’ять житиме у серцях мільйонів українців, а їхні імена будуть вшановуватись крізь століття.Ми вічно пам’ятатимемо Юрія Паславського та всіх тих, хто віддав своє життя за Україну. Їхня мужність, незламність і готовність до самопожертви є тим фундаментом, на якому будується сильна і незалежна держава. Кожне ім’я загиблого Героя – це окрема історія боротьби, болю і незмірної любові до своєї землі. Ми зобов’язані зберегти цю пам’ять і передати її майбутнім поколінням, щоб вони завжди знали, яку ціну заплачено за їхню свободу.Нехай світла пам’ять про Юрія Юрійовича Паславського буде вічною. Він – не просто загиблий воїн, він – символ незламності духу українського народу, вічна зірка на небосхилі нашої історії. Герої не вмирають – вони живуть у наших серцях, у нашій пам’яті, у кожному світанку вільної України. Їхня спадщина – це наша відповідальність і наше майбутнє. Вічна слава Герою!