Три роки тому Україна втратила одного зі своїх найвідважніших синів – Явдика Андрія Омеляновича (08.06.1981 – 01.10.2022). Його життя, присвячене захисту Батьківщини, обірвалося 1 жовтня 2022 року. Цього трагічного дня, під час жорстокого артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Білогірка на Херсонщині, Андрій зник безвісти. На жаль, згодом вдалося встановити, що він загинув, віддавши найвищу жертву за незалежність України та безпеку кожного з нас.

Пам’ять про Андрія Явдика – це пам’ять про справжнього Героя. Його відвага, непохитна сила духу та глибока любов до рідної землі стали прикладом для багатьох. Навіть через три роки після його загибелі, біль втрати залишається гострим, а спогади про його подвиг – вічними. Він був не просто захисником, а символом незламності та самопожертви.

Історія Андрія Явдика – це нагадування про високу ціну миру та свободи. Ми зобов’язані пам’ятати про тих, хто поклав своє життя на вівтар перемоги. Їхній подвиг ніколи не буде забутий, а їхні імена навіки вкарбовані в історію України. Вічна пам’ять і безмежна слава нашому Захиснику, який до останнього подиху боровся за нашу землю. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях та пам’яті поколінь. Його жертовність спонукає нас до єдності та подальшої боротьби за вільне майбутнє.