Пам’ять про Героїв Стрийщини: Вшанування Захисників України

Стрийщина схиляє голови перед пам’яттю Героїв, які віддали життя, захищаючи Україну від московських окупантів. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять Захисників, що загинули 3 березня, та висловлюємо глибоку скорботу.

Імена Героїв, яких Стрийщина пам’ятає:

• Ігор Снігур (02.08.1966 — 03.03.2022) – стриянин. Навчався у школі № 5, у ВПУ № 34. У лави ЗСУ вступив у 2015 році та служив у 54 окремій механізованій бригаді. Був старшим механіком-водієм танкової роти. Понад два роки вважався безвісти зниклим після бою в районі н.п. Волноваха Донецької області. Героя ідентифікували за зразками ДНК.
• Ігор Матіїшин «МІМ» (22.06.1992 – 03.03.2022) – стриянин. Навчався у середній загальноосвітній школі №3 ім. І.Я.Франка. У Стрийському фаховому коледжі ЛНАУ здобув кваліфікацію юриста, навчання продовжив у НУ «Львівська політехніка». У 2011-2012 рр. проходив службу в Окремому Київському полку Президента України. У 2015-2017 рр. учасник бойових дій АТО/ООС у складі 25-ї десантно-штурмової бригади. У червні 2021 розпочав службу по контракту у 80-ій Окремій Десантно-штурмовій бригаді. Був старшим солдатом 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ, кулеметник-навідник. Загинув у смт.Андрійчикове на Миколаївщині.
• Володимир Братців (16.10.1999-03.03.2022) – народився і виріс у Новому Роздолі, навчався у Новороздільській гімназії (НВК ім. В.Труша), згодом – у Новороздільському професійному ліцеї. У жовтні 2019 року призваний на строкову службу. Проходив навчання у 95-тій десантно-штурмовій бригаді, згодом прийняв присягу і був направлений у 80-ту Десантно-штурмову бригаду, де підписав контракт на 3 роки. Був дислокований на Луганщину, де ніс службу у Станиці Луганській, отримав звання старший солдат, та був на посаді старший стрілець. З початком гарячої фази війни дислокований в Миколаїв, де брав участь у боях на Воловодському напрямку. Загинув у нерівному бою на 8-ий день повномасштабного вторгнення.
• Віталій Нєжинський «Dok» (18.10.1996 – 03.03.2024) – народився у місті Белз Львівської області у родині військовослужбовця-прикордонника. Проживав з батьками в АР Крим. З 2014 року переїхав у село Черниця Розвадівської громади. Був іподияконом церкви Воздвиження чесного Хреста Господнього у м. Євпаторія. Брав безпосередню участь у подіях під час Революції Гідності, через що був змушений покинути Крим і завершувати навчання у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Бориславський фаховий медичний коледж». Був членом Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Воював у складі 3-ї окремої штурмової бригади. Брав участь у битвах за Київ, виконував завдання на південному та східному напрямках. За особистий героїзм був нагороджений почесними нагрудними знаками Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест» та «Золотий хрест».
• Василь Вишиваний (13.02.1994 – 03.03.2022) – родом із села Дуліби Ходорівської громади. У 2009 році отримав неповну середню освіту Дулібській школі. У 2014 році здобув повну загальну середню освіту в Жидачівському професійному ліцеї. 24 жовтня 2014 року підписав контракт із спеціалізованим відділом військової служби правопорядку Західного територіального управління. З 11 січня 2015 року брав участь у антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районі проведення АТО на території Луганської та Донецької областей. У 2019 році закінчив навчання в Академії сухопутних військ імені Сагайдачного і отримав звання лейтенанта. Був розприділений до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Регулярно виїжджав з підрозділами на Схід. Загинув 3 березня 2022 року під час виконання бойового завдання на Миколаївщині.

Пам’ять про наших Захисників живе у кожному з нас. Ми ніколи їх не забудемо, адже перемагає той, хто пам’ятає. Слава Героям!

Стрийська міська рада, Новороздільська міська рада, Розвадівська ТГ, Ходорівська міська рада