Пам’ятаймо: Герої не вмирають!
Сьогодні, 17 січня 2025 року, у скорботі одразу дві громади Прилуччини: Сухополов’янська та Прилуцька: у Соборі Різдва Пресвятої Богородиці прощалися з двома Героями, які загинули під час виконання бойового завдання, спрямованого на забезпечення заходів з національної безпеки, оборони, відсічі й стримування збройної агресії рф – Степуренком Андрієм Миколайовичем (с.Єгорівка) та Грищенком Володимиром Анатолійовичем (м.Прилуки).
Ще одне ім’я навічно вписане в історію Сухополов’янської громади. У невимовному горі родина Героя-захисника – Степуренка Андрія Миколайовича з с.Єгорівка (Дідовецький старостинський округ). 17 січня 2025 року очільник Сухополов’янської громади Денис Росовський, секретар сільської ради Володимир Бобошко, заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Олександр Ромашко, керуючий справами виконавчого комітету Валентина Харченко, староста Дідовецького старостинського округу Ірина Шуляк, посадовці сільської ради разом із рідними, побратимами, друзями, односельцями провели в останню дорогу Героя та вшанували пам’ять загиблого земляка – Степуренка Андрія Миколайовича.
Степуренко Андрій Миколайович народився 03 лютого 1992 року в с. Єгорівка (Дідовецький старостинський округ). З 1998 року по 2012 рік навчався в Дідівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. 2012- 2015 роки – продовжив навчання в Прилуцькому агротехнічному коледжі на відділенні «Газопостачання». У червні 2015 року після закінчення агротехнікуму був призваний на строкову службу. По закінченню строкової служби працював охоронцем в Прилуцькій виправній колонії протягом 6-ти років. Прийнятий на військову службу 05 березня 2021 року Прилуцьким ОМТЦК та СП Чернігівської області, проходив службу за контрактом у в/м №12 м. Прилуки. З липня 2024 року боронив нашу державу на Сході. Мав позивний «Туз». За час проходження військової служби Андрій Степуренко зарекомендував себе як дисциплінований військовослужбовець, службові обов’язки виконував на професійному рівні, готовий прийти на допомогу у разі необхідності.
29 грудня 2024 року загинув під час виконання бойового завдання, отримавши тяжке поранення внаслідок ворожих скидів з дрону, і вважався зниклим безвісти. 13 січня 2025 року тіло загиблого було евакуйовано та опізнано. Андрію назавжди 32 роки… У глибокому смутку без сина залишилася мама Валентина Миколаївна.
Поховали Героя на сільському кладовищі у селі Єгорівка Прилуцького району Чернігівської області. Виконавчий комітет сільської ради, депутатський корпус Сухополов’янської громади висловлюють щирі співчуття рідним та близьким Захисника! Ніщо і ніколи не заспокоїть серця після втрати рідної людини. Щиро поділяємо горе сім’ї та схиляємо голови в глибокій скорботі. Світла пам’ять та безмежна вдячність за вірність Батьківщині навіки залишиться у наших серцях. Нехай душа воїна Андрія знайде вічний спокій і стане ще одним Ангелом-охоронцем для нас, для України! Вічна та світла пам’ять Герою!
Висловлюємо слова вдячності за підтримку, небайдужість та фінансову допомогу в організації похорону нашого Героя ТОВ «КУРС-АГРО», ТОВ «ПРИЛУКИ АГРОІНВЕСТ» та ПП «ТРАНСВІТ». Тільки разом ми – сила!